Байрон Джордж Ноэл Гордон
Байрон уособлює в собі все романтичне в житті, людській поведінці і творчості. Не тільки в першій половині XIX ст коли жив поет, а й пізніше досить розповсюдженим був тип молодих людей, які свідомо чи несвідомо наслідували свій ідеал — лорда Байрона або його героїв. І Чайльд-Гарольд, і Манфред, і Корсар, і ліричні герої більшості поезій — все це тип романтичного індивідуаліста, розчарованого у навколишньому світі, самотнього і гордого в своїй самоті. Він жадає кохання і не може знайти в коханні щастя.
Він шукає великого діла, але не може
Байрон походив зі старовинного збіднілого аристократичного роду. Десятирічним він успадкував місце в палаті лордів. Але це був дивний член палати, ні на кого не схожий аристократ. Дитинство Байрона минуло в Шотландії, яка на все життя вразила його романтичною красою.
Батько поета покинув сім’ю, але й в особі матері юний Джордж не знайшов друга. Байрон жив замкнутим та похмурим. На додачу його морально пригнічувала ще й фізична вада — він кульгав від народження.
Одержав початкову освіту в Гарроу, в одній із тих шкіл, де навчались діти англійської
Байрон здобув освіту в Кембриджському університеті, де він не лише захоплено вивчав історію, філософію, літературу, а й почав писати вірші. Перший збірник віршів — «Часи дозвілля» відображає настрої розчарування й одинокості, що охоплювали поета. Назрівав конфлікт поета з вищим англійським суспільством.
Трагічне відчуття самотності Байрон передає в «Надписі на могилі ньюфаундленської собаки» . Він звертається до людей, що його оточують, зі словами глибокого презирства. Вперше це зрозумів Бєлінський, який писав про Байрона: «… він любив людство, але презирав і ненавидів людей, між якими бачив себе одиноким і покинутим».
На початку 1809 р., досягнувши повноліття, Байрон займає місце в палаті лордів англійського парламенту і незабаром відправляється в подорож країнами Середземномор’я. Верхи на коні пересікає Іспанію, відвідує Мальту, в Албанії здійснює поїздки в гори, відчуваючи радість від спілкування з людьми, далекими від європейської цивілізації. Багато місяців проводить у Греції.
Народжуються дві перші пісні поеми, які принесли Байрону всеєвропейську славу — «Паломництво Чайльд Гарольда».
Молодий герой — юнак Чайльд Гарольд — схожий на автора; він втілив весь комплекс ідей, уподобань та розчарувань молодої людини початку XIX ст. Для поеми характерне природне злиття ліричного та епічного планів. Фактично створено перший у новій європейській літературі зразок ліро-епічної поеми.
Самотність Гарольда, його холодний відчай, розчарування в людях соціально вмотивовані. Тему відчуження особи в дисгармонійному світі, відкриту романтиками, з найбільшою, класичною повнотою висвітлив Байрон.
У першій половині 1810-х років Байрон створює так званий «східний цикл» поем, в яких герой, зберігаючи типологічну спорідненість із Гарольдом, водночас відрізняється від нього активністю життєвої позиції, бунтом проти існуючих соціальних відносин. Найчастіше він гине в ім’я свободи.
В останній період свого життя Байрон пише сатиричні твори: поему «Бронзовий вік», роман у віршах «Дон Жуан», що синтезував і ліризм ранніх творів, і палкий протест «східних поем», і філософські роздуми «Манфреда» та «Каїна!’ і т. д. Поет оглядає тогочасні країни Південної Європи та Близького Сходу критично-іронічним поглядом Дон Жуана. У романі виявилися симпатії Байрона до національно-визвольної боротьби поневолених народів. Поет їде допомагати грекам визволитись з-під турецького ярма. Це призвело до його передчасної смерті. Трагічна загибель Байрона викликала скорботу в серцях багатьох митців Європи.
Гете увічнив його подвиг в образі Евфоріона у другій частині » Фауста «, Пушкін оплакав його смерть у вірші «До моря».
Характерні риси байронічного героя: втеча від жорстокості буття, світова скорбота, постійний пошук гармонії — притаманні творам українських письменників першої половини XIX ст.: Євгена Гребінки, Михайла Петренка, Левка Боровиковсь-кого, Віктора Забіли та ін.
У квітні 1824 р. проводжа/ш в останній путь великого англійського поета, який помер від болотної пропасниці в найгаря-чіший час його бойової служби.
«Володар дум» цілого покоління, Байрон справив великий вплив на сучасників.
Байрон Джордж Ноэл Гордон