Базарів представник інтелігенції
Роман И. С. Тургенєва «Батьки й діти» відбив суспільну атмосферу, що зложилася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася разночинная інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління «дітей» було настроєно надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дварян-лібералів 40-х років, яких умовно можна віднести до табору «батьків».
В 50-х роках дваряни-ліберали зблизилися з консерваторами, тому покоління «дітей» відходить від
Дія роману відбувається в маєтку Кірсанових, куди приїжджає зі сваїм приятелем на канікули молодий лікар Базарів. Ідейний зміст роману виявляється в його суперечках з «батьками», зокрема з Павлом Кірсановим. Головний герой роману представляє покоління ревалюційно-демократичної інтелігенції. Тургенєв не випадкова зробив його лікарем.
Захоплення природничими науками було характерною рисою культурного життя Росії 60-х років Прогресивна молодь уважала природничі науки фундаментом всіх знань. З позицій матеріалізму вана критикувала погляди лібералів. Базарів — і сильна й активна особистість.
Він
Його ціль — і принести якнайбільше користі людям. Прагнучи знайти істину в житті, він нещадно заперечує старі авторитети, стару ідеологію, стару мораль. У романі ми не бачимо конкретної суспільної діяльності Базарова, але письменник дає зрозуміти, що вана зв’язана не тільки з його заняттями природничими науками. Сам Тургенєв не міг прийняти багато чого з поглядів ревалюціонера Базарова, але як письменник-реаліст він, всупереч сваїм політичним переконанням, робить його привабливаю фігурою. Нас залучають сміливість і незалежність поглядів Базарова, його розум і величезна внутрішня силО.
Він перемагає в суперечках з аристократом Павлом Кірсановим, завайовує повагу селян. І все-таки політична позиція Тургенєва позначилася в характеристиці Базарова.
Письменник змушує сваго героя різко висловлюватися проти значимості поезії Пушкіна, заперечувати живапис, музику, сім’ю й навіть любов. Крім того, він зробив Базарова трагічно самотнім. Його університетський товариш Аркадій Кірсанов, незважаючи на молодість, перебуває ськоріше в таборі «батьків», чим «дітей», тобто в таборі Кірсанових. Однак заперечення мистецтва й поезії було властива лише невеликої частини різночинців, та й у сваїй діяльності вани не були самотні. Спростовуючи переконання сваго героя, Тургенєв змусив Базарова випробувати те, що він заперечував — і любов.
Базарів закохується в розумну, чарівну, але холодну й егоїстичну Одинцову. Але навіть нещасна любов не принижує Базарова, він і в любові вище «повітових аристократів». У фіналі роману Базарів умирає від зараження крові, що произошли під час операції.
Сторінки, що малюють хваробу й смерть Базарова, чітко показують відношення автора до сваго героя. Тургенєв захоплюється мужністю, щиросердечною стійкістю Базарова, а смерть Базарова в романі ми сприймаємо як трагічну подію.
Тургенєв не вірив, що люди, подібні Базарову, знайдуть — шлях відновлення Росії, але він визнавав їхню моральну силу й суспільне значення. Про сваго героя він писав: «Якщо читач не полюбить Базарова з усією його брутальністю, безсердечністю, безжалісною сухістю й різкістю, якщо він його не полюбить, повторюю — і я винуватий, я не досяг сваєї мети». Публікація роману викликала більші суперечки.
Вани придбали не тільки літературне, але й політичне значення.
Якщо консервативна критика вважала, що Тургенєв стварив перекручений образ молодого покоління в особі Базарова, то ревалюційно-демократична — і бачила в Базарове ідеал майбутнього активного діяча, борця проти консервативних підвалин життя. Саме так писав про Базарове й Д. И. Писарєв. Суперечки навколо роману свідчили про його політичну актуальність. «Батьки й діти» — і це характерний приклад соціально-політичного роману в російській літературі.
Базарів представник інтелігенції