Близько Олекса Федорович

Дата рождения — 17 февраля — 1908 Дата смерти — 14 декабря — 1934 Близько Олекса Федорович народився 17 лютого 1908 року в с. Коростень на Новгородщині в сім’ї дрібного службовця. 1917 року родина переїхала на батьківщину діда в Сингаївку Звенигородського повіту (ЧеркащинаЗакінчив мовно-літературний факультет Київського інституту народної освіти.

У 1928 році подорожував по Німеччині, згодом — по нагір’ях Паміру. Друкуватися почав 1925 року. Належав до літературної організації «Молодняк», потім до ВУСПП, був близьким до футуристів.

Незважаючи на тяжку недугу, писав поезії з бадьорими інтонаціями, оспівував екзотику морської стихії, поривання в небуденність.

Був невтомним пошуковцем образів і ритміки, суголосних добі національного відродження та революційної романтики, Олекса Близько автор книжок поезій «За всіх скажу» , «Поезії» , «Живу, працюю» , «Книга балад» , «Рейс» , «Моє ударне» , «П’ятий корабель» , «Мій друг Дон-Жуан» (1934Після вбивства Кірова був заарештований разом із численною групою таких діячів української культури, як Антін, Іван і Тарас Крушельницькі, Роман Шевченко, Анатолій Карабут, Василь

Мисик, Григорій Косинка-Стрілець, Дмитро Фальківський, Кость Буревій, Михайло Оксамит, Левко Ковалів та інші.

Виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР на закритому засіданні 14 грудня 1934 року в Києві Близьку винесений смертний вирок, який того ж дня було виконано. Справа про реабілітацію розглядалася в установленому порядку наприкінці 50-х років. Олекса Близько реабілітований посмертно.

Вячеслав Брюховецький Близько Олекса Федорович народився 17 лютого 1908 року в с. Коростень на Новгородщині в сім’ї дрібного службовця.

1917 року родина переїхала на батьківщину діда в Сингаївку Звенигородського повіту (ЧеркащинаЗакінчив мовно-літературний факультет Київського інституту народної освіти. У 1928 році подорожував по Німеччині, згодом — по нагір’ях Паміру. Друкуватися почав 1925 року.

Належав до літературної організації «Молодняк», потім до ВУСПП, був близьким до футуристів. Незважаючи на тяжку недугу, писав поезії з бадьорими інтонаціями, оспівував екзотику морської стихії, поривання в небуденність. Був невтомним пошуковцем образів і ритміки, суголосних добі національного відродження та революційної романтики, Олекса Близько автор книжок поезій «За всіх скажу» , «Поезії» , «Живу, працюю» , «Книга балад» , «Рейс» , «Моє ударне» , «П’ятий корабель» , «Мій друг Дон-Жуан» (1934Після вбивства Кірова був заарештований разом із численною групою таких діячів української культури, як Антін, Іван і Тарас Крушельницькі, Роман Шевченко, Анатолій Карабут, Василь Мисик, Григорій Косинка-Стрілець, Дмитро Фальківський, Кость Буревій, Михайло Оксамит, Левко Ковалів та інші. Виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР на закритому засіданні 14 грудня 1934 року в Києві Близьку винесений смертний вирок, який того ж дня було виконано. Справа про реабілітацію розглядалася в установленому порядку наприкінці 50-х років.

Олекса Близько реабілітований посмертно.

Вячеслав Брюховецький Близько Олекса Федорович народився 17 лютого 1908 року в с. Коростень на Новгородщині в сім’ї дрібного службовця. 1917 року родина переїхала на батьківщину діда в Сингаївку Звенигородського повіту (ЧеркащинаЗакінчив мовно-літературний факультет Київського інституту народної освіти.

У 1928 році подорожував по Німеччині, згодом — по нагір’ях Паміру. Друкуватися почав 1925 року. Належав до літературної організації «Молодняк», потім до ВУСПП, був близьким до футуристів.

Незважаючи на тяжку недугу, писав поезії з бадьорими інтонаціями, оспівував екзотику морської стихії, поривання в небуденність.

Був невтомним пошуковцем образів і ритміки, суголосних добі національного відродження та революційної романтики, Олекса Близько автор книжок поезій «За всіх скажу» , «Поезії» , «Живу, працюю» , «Книга балад» , «Рейс» , «Моє ударне» , «П’ятий корабель» , «Мій друг Дон-Жуан» (1934Після вбивства Кірова був заарештований разом із численною групою таких діячів української культури, як Антін, Іван і Тарас Крушельницькі, Роман Шевченко, Анатолій Карабут, Василь Мисик, Григорій Косинка-Стрілець, Дмитро Фальківський, Кость Буревій, Михайло Оксамит, Левко Ковалів та інші. Виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР на закритому засіданні 14 грудня 1934 року в Києві Близьку винесений смертний вирок, який того ж дня було виконано.




Близько Олекса Федорович