Гранін Данило Олександрович
Дата народження — 01 січня — 1919 Дата смерті — Данило Олександрович Гранін народився 1 січня 1919 року в місті Волинь у сім’ї лісника Після закінчення школи надійшов на електромеханічний факультет Ленінградського політехнічного інституту, що закінчив в 1940. Працював старшим інженером енерголаборатории, потім у конструкторському бюро Кировского заводу, де «почав конструювати прилад для відшукання місць ушкодження в кабелях». В 1941 з народним ополченням заводчан пішов солдатом-добровольцем захищати Ленінград. Воював на Прибалтійському
Потім недовго трудився в НДІ й учився в аспірантурі політехнічного інституту, що залишив в 1954 послу виходу у світло роману «Шукачі», що приніс Граніну голосний успіх. Потім пішли романи «Після весілля» і «Іду на грозу» .
Переконливо відстоюючи достоїнство науки, талант ученого, Гранін зосереджує увагу на моральних підставах наукової творчості, поетизує безкорисливість героїв, одержимих пошуком. «Іду на грозу» продовжує
Адамовичем. В 1984 — повість «Ще помітний слід». Документальна повість «Зубр» з’явилася в 1987 продовжуючи все ту ж тему одержимості вченого правди наукової творчості В 1996 у журналі «Нева» публікується серії оповідань Граніна — «Затьмарення», «У вікна», «Дилема», «Попіл». В 1997 — есе «Страх» (генеалогія страхав журналі «Наука й життя» початку друкуватися тільки що закінчений роман про Петра 1. Блокадна книга 2 Риболовля карелія Фотографії Північного Приладожья.
Умови проживання й харчування, ціни та ін.
Гранін Данило Олександрович