ЛЕСЯ УКРАЇНКА. РОЗПОВІДЬ ПРО ЖИТТЯ ПОЕТЕСИ, II МУЖНІСТЬ І СИЛУ ДУХУ. «ВИ ЩАСЛИВІ, ПРЕЧИСТІЇ ЗОРІ»
Мета: поглибити знання школярів про мужню поетесу Лесю Українку; проаналізувати її програмовий твір; розвивати вміння виділяти основні мотиви у поезіях письменниці; доводити власні думки, спостереження; наводячи при цьому переконливі аргументи, власні твердження; раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття пошани, любові до Лесі Українки, її мистецькому таланту; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: портрет Лесі Українки, фотоматеріал про її життя і творчість; міні-бібліотечка
Актуалізація опорних знань III. оголошення теми, мети уроку. мотивація навчальної діяльності IV. сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу 1. Життя і творчість Лесі Українки. .
Міні-доповіді учнів про поетесу. ЛАРИСА ПЕТРІВНА КОСАЧ-КВІТКА 1.1. Родина письменниці. Народилася майбутня поетеса 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському.
Її батько Петро Антонович Косач і дві його рідні сестри — Одна та Олександра були причет ні до революційного руху в Росії; мати — українська письменниця Олена Пчілка,
1.2. Дитинство Лесі.
Серед шістьох дітей у сім’ї Косачів Леся була другою дитиною — На півтора року молодшою від брата Михайла. До тринадцятирічного віку Лесі вони були нерозлучні, за що їх жартома називали спільним ім’ям — Мишолосіє. Найулюбленішими книжками Михайла та Лесі були «Кобзар» Т. Г. Шевченка, оповідання М.
Вовчка, байки Л. Глібова, твори М. Гоголя, семитомник П. Чубинського з казками, легендами та піснями, казки Андерсена, сербохорватські пісні в перекладі М. Старицького та ін. Діти надзвичайно любили, як батько читав уголос твори О.
Пушкіна, М. Салтикова-Щедріна. Малі Косачі дружили з дітьми бідняцькими, бо батьки хотіли, щоб їхні діти зрозуміли, що рідний народ — це трудящий люд, щоб вони передусім навчилися шанувати свій народ, навчилися його звичаїв і мови. З дитинства Леся цікавилися багатющою творчістю українського народу — піснями, казками, легендами.
На все життя запам’яталася їй подорож літом у село Жаборлицю, що поблизу Новограда-Волинського.
Там дівчина почула багато казок, повір’їв, пісень. А поетичні купальські та обжинкові обряди, які Леся бачила там, запали їй у душу на все життя. 1.3. Перші поетичні спроби. Літературна діяльність.
У 1878 році батька письменниці перевели на роботу до Луцька, Куди в 1879 році переїхала вся родина. Власне в Луцьку дев’ятирічна Леся написала перший вірш ; тут захворіла на туберкульоз, з яким мужньо вела «тридцятилітню війну»; тут почав формуватися її світогляд поете-си-борця. Ось подивіться фотографію Лесі тих років. Вдумлива, осяяна добротою, ясне, розумне чоло; на дівчинці народне вбрання. З тринадцяти років Леся по-справжньому стала до літературної роботи. Її поезії друкувалися в Галичині, що входила до складу Ав-стро-Угорської імперії. За ініціативою передової молоді, М. Старицького та М. Лисенка в Києві був організований літературний гурток «Плеяда».
Леся Українка як один з керівників цього гуртка дуже багато зробила в справі організації перекладів творів світової літератури українською мовою. У дев’ятнадцятирічному віці вона для своєї молодшої сестри написала підручник «Стародавня історія східних народів». Одночасно з віршами Леся Українка писала й оповідання, публіцистичні та літературознавчі праці.
Та чи не найвищої вершини її талант сягнув у драматичних творах, яких вона написала чимало. У 1893 році у Львові за допомогою І. Франка виходить перша збірка віршів письменниці — «На крилах пісень». З середині 90-х років Леся Українка зближується з членами таємних марксистських гуртків, починає вивчати марксизм, що позначилося на віршах її другої збірки — «Думи і мрії», яка вийшла 1899 року у Львові. У 1902 році у Чернівцях виходить третя збірка поезій поетеси «Відгуки». 1.4.
Боротьба Лесі Українки зі своєю хворобою. У 1883 році Лесі в Києві прооперували ліву руку, що позбавило Її можливості грати на фортепіано. З цього часу назавжди скінчилося Лесине навчання з учителями, вона самотужки здобувала освіту — джерелом знань для неї були книжки і саме життя. Пізніше в Берліні Лесі прооперували ногу, а туберкульоз прокинувся в легенях, потім у нирках.
Але в боротьбі з хворобою Леся настільки загартувалася, що самостійно вивчила мови — французьку, англійську, італійську, німецьку, польську, болгарську, старогрецьку, латину. Стан здоров’я письменниці погіршився, і вона їздить на лікування в Грузію і Єгипет. Та не зважаючи на важкий фізичний стан, перемагаючи біль силою свого духу, Леся Українка саме в останні 4-5 передсмертних років створила такі геніальні твори, як «Лісова пісня», «Камінний господар», «Оргія», «Триптих». Це була титанічного духу жінка, донька Прометея… Це фото Лесі Українки, уже смертельно хворої.
Але ми бачимо той же мудрий, пророчий, добрий, хоч і засмучений, погляд, чисте, ясне чоло… 1.5. Вшанування пам’яті поетеси. 1 серпня 1913 року Леся Українка померла в Грузії, в містечку Су-рамі, а похована в Києві, на Байковому кладовищі.
Сьогодні все прогресивне людство високо цінує творчість української письменниці, яка все свідоме життя боролася за втілення в життя волелюбних ідей, за щастя і рівноправність усіх народів. Її твори перекладні багатьма мовами народів світу і служать праві захисту миру й прогресу. Пам’ятники Лесі Українці споруджено в Сурамі, в Батумі, в Ялті, в Луцьку, в Канаді, кілька пам’ятників у Києві. Ім’я Лесі Українки носять вулиці, театри, школи, бібліотеки. В багатьох містах, де побувала поетеса, відкрито музеї.
Центральний музей Лесі Українки — в Києві на вулиці Саксаганського. Але найкраща шана пам’яті доньки українського народу — ростити в серцях людей посіяні нею зерна доброти, краси, мужності, волі, братерства. 2. скласти «Доміно» — «Життєдіяльність Лесі Українки» — мовознавець — здібності у малюванні — авторка навчальної літератури — перекладач — керівник гуртка «Плеяда» — автор публіцистичних праць — драматург — агітатор за боротьбу проти капіталізму) 3. ідейно-художній аналіз поезії Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі» 3.1.
Виразне читання твору. 3.2. Історія н
ЛЕСЯ УКРАЇНКА. РОЗПОВІДЬ ПРО ЖИТТЯ ПОЕТЕСИ, II МУЖНІСТЬ І СИЛУ ДУХУ. «ВИ ЩАСЛИВІ, ПРЕЧИСТІЇ ЗОРІ»