Мої думки про те, яким має бути сучасне село

Українське село… Хто не був зачарований його мальовничими краєвидами, біленькими хатинками, пахощами трав, багатими врожаями. Коли я думаю про сучасне село, уявляю безмежне поле, теплий вітерець, який хвилює важке колосся. А воно, вклоняючись до землі, шепоче: «Не розлюби, не розлюби…»

Однак селянин, зайнятий важкою непосильною працею з ранку до вечора, не чує цього шепоту землі. Я поділяю погляди автора тексту про тяжке життя на селі: і люди заклопотані, і низький освітній рівень, і естетика сільського двору має бути кращою, і колгоспи

розвалилися, а фермерські господарства ще не набралися сили. Але я вірю, так буде не завжди. Це тимчасові труднощі. Бо земельна реформа, яку зараз проводить наш уряд, поверне селу його талановиту молодь, надасть підтримку, щоб вони змогли підняти економічну могутність села.

Я вважаю, що українське село має бути цивілізованим поселенням, в центрі якого на високому пагорбі куполами переливатиметься на сонці церква. В різні боки від неї протягнуться чисті вулиці з ошатними котеджами і охайними подвір’ями. Працю селянина полегшує сучасна техніка.

У селі обов’язково будуть школа, спортивний комплекс, будинок культури та відпочинку. І праця на селі приноситиме насолоду.




Мої думки про те, яким має бути сучасне село