Нездатність любити — властивість незрілості душі Саган Ф. Закордонна література
Нездатність любити — властивість незрілості душі Література XX сторіччя так чи інакше пов’язана із соціумом, різноманітними явищами громадського життя. Навіть міркування про дружбу й любов проходять на тлі соціально-політичних потрясінь і, по суті, невіддільні від міркувань про долі людства в XX столітті
Але от письменниця Франсуаза Саган тему любові й дружби залишає в рамках приватного життя людини. Але знову ж як подивитися на це. Життя паризької богеми, до якого належать багато хто її герої, показує падіння сучасних вдач. І тим самим
Свій перший роман Франсуаза Саган написала в 1954 році. Це роман «Здраствуй, смуток». Він був сприйнятий сучасниками як знамення епохи падіння вдач. У художньому світі Саган немає місця міцної й по-справжньому сильної людської прихильності.
Зародившись і ледь окрепнув, це почуття неодмінно гине. Йому на зміну приходить почуття смутку й розчарування
Автор — у той час дев’ятнадцятирічна студентка Сорбонни — швидко перетворилася в літературну зірку. Реклама, звичайно, уміло використовувала такий рідкий
Стан щастя досягається чисто імпульсивним, бездумним існуванням. Сесиль просто й щиро радується південному сонцю, теплому морю, прекрасній природі. Вона почуває себе на зразок цикад, сп’янених спекою й місячним світлом, і знає, що, коли скінчиться літо й вони з батьком повернуться в Париж, вона буде як і раніше вести такий же легкий, нічим не обтяжений спосіб життя, націлений тільки на задоволення. Так само легко й просто, ні про що не замислюючись, живе її батько
Таку зовсім безхмарну ідилію порушує поява Ганни Ларсен — подруги покійної матері Сесиль, що приїхала з явною метою женити на собі безпутного й легковажного вдівця, зробити з нього покірного чоловіка, чималого сім’янина. Це цілком могло вдатися, якби не протидія з боку Сесиль, що спритною інтригою зуміла розбудувати намічений шлюб, що, в остаточному підсумку, привело до загибелі Ганни
Конфлікт між Сесиль і Ганною становить ядро, головний зміст роману. Сесиль захищає бездуховне, егоїстичне, по суті, порожнє існування. Вона відстоює чисто функціональний підхід до людей, при якому людина важлива й коштовний не сам по собі, не в силу своїх особистих якостей, а лише як предмет задоволення.
Ганна, навпроти, втілює більше високу культуру почуттів, більше розвинений духовний і моральний початок. Якщо для Сесиль і її батька любов — усього лише їх власні приємні відчуття від спілкування з мінливими партнерами, то для Ганни — це постійна ніжність, прихильність, потреба в комусь. Сесиль віддає належне людським якостям Ганни, захоплюється її культурою, її достоїнством, її вмінням володіти собою.
Вона б навіть полюбила цю жінку, не виявися та на її шляху кудовольствиям.
Ганна, з погляду Сесиль, сковує й принижує її як особистість, не дає їй вільно й імпульсивно розвиватися, за що й покарано. Почуттєва насолода життям здобуло перемогу над розсудливістю, розважливістю й раціоналізмом. Почуття перемогли розум
Але от шлях вільний, перешкода прибрана, а замість радості Сесиль раптом гостро відчула зовсім незнайоме їй почуття й назвала його «смутком». Вона ясно усвідомила цинізм, аморальність того веселого життя, що вони з батьком ведуть. Мир традиційних моральних цінностей, що відстоювала Ганна, представляється Сесиль і всьому її поколінню утратившим привабливість, безнадійно застарілим.
Виходить, немає нічого коштовного, заради чого варто жити, трудитися, горіти й надихатися. Сесиль відчуває це настільки гостро, що їй здається, начебто вона заглянула в прірву, у бездонну порожнечу — і здригнулася від жаху
Роман «Здраствуй, смуток» був сигналом тривоги, викликаним моральним неблагополуччям і торжеством бездуховності в суспільстві. Кожний герой, будучи частиною суспільства й існуючи за його законами, сповідаючи мораль легені, бездумного відношення до любові й дружби, до людських відносин, залишається духовно самотній і пожинає плоди свого легкодумства, свого егоїзму й своєї аморальності
Герой іншого роману Саган — «Небагато сонця в холодній воді» — уперше в житті зіштовхується із самовідданою й щирою любов’ю, що вносить у його життя Натали. Жиль Ланибье, молодий і процвітаючий журналіст, втрачає цю чудову жінку, піддавшись помилковому почуттю захисту власного достоїнства й бажанню бути незалежним
Чудовий психолог, Франсуаза Саган намагається досліджувати природу любові. Вона задає собі питання про її духовну або матеріальну сутність. Письменниця шукає відповіді на питання, що ж таке справжня любов, де її джерела?
Що поробити, якщо найчастіше духовна близькість героїв тримається на фізичному потязі й іде разом сним.
Ніхто не зауважує, як той досвід, що накопичується в подібному спілкуванні, обертається для героїв передчасним духовним старінням, втратою віри в мрії своєї юності. По-справжньому любить Ганна в романі «Здраствуй, смуток», Натали — у романі «Небагато сонця в холодній воді». Але інші герої Саган споконвічно не здатні сприйняти й оцінити те, що називають «справжньою любов’ю». Це наслідок незрілості душі
Їм треба буде пройти певний життєвий шлях, тільки тоді вони зможуть наблизитися до розуміння любові
Хотілося б відзначити один мотив, котрий часто зустрічається в добутках Франсуази Саган: мотив піднесеної любові парубка до літньої жінки. Автор як би підкреслює спустошеність молодого покоління, що тягнеться до любові, але знаходить її тільки в більше зрілих людей
В XX трагедія людини, що потеряли зміст свого життя, виявилася однієї з основних художніх моделей літератури. Письменники різних художніх напрямків шукають сенс людського існування саме в поняттях дружби й любові. Але можливість моральної перемоги людини пов’язана з його власним вибором, його індивідуальним рішенням.
Нездатність любити — властивість незрілості душі Саган Ф. Закордонна література