Оцінка внеску Січових стрільців у визвольний рух в Україні
Січове стрілецтво — яскрава сторінка у визвольному русі України. Мужні патріоти… На боротьбу їх покликало святе почуття, прагнення здобути для рідної Батьківщини вимріяну незалежність. Тяжко торувати непройдені шляхи.
А вони стали першими провісниками народження самостійної соборної української держави! З гордістю сучасники величають їх правонаступниками справи козацького лицарства — Запорізького Січового стрілецтва.
Вродливі й талановиті, Січові стрільці прекрасно співали й грали на музичних інструментах. Командирами
Українське рідне слово, почуте від січовиків, будило в народі дух волі і братерства, запалювало вогник національної свідомості. Гей, видно село, широке село під горою, Ой там їдуть стрільці, Січовії стрільці до бою, їдуть вони, їдуть крізь широке поле, Хлопці ж бо то хлопці, як соколи. З перших днів свого виникнення стрільці організовували аматорські гуртки, читальні, курси української мови, розповсюджували художні твори, українську. пресу. Не тільки зі зброєю в руках
Безперечно, все це прислужилося справі національно-духовного пробудження поневоленого українства. Вони, на мою думку, вивели націю з тривалої зневіри й апатії, стали джерелом творчої сили.
Молоді юнаки і дівчата, майже наші ровесники, йшли дорогою слави, щоб нищити дух рабства, що його виплекали польські та австрійські окупанти. Та не тільки славою ознаменувався їхній шлях. їм судилося забуття і… десятки тисяч могил. Із сатанинською запопадливістю їх руйнували Ті, хто хотів перетворити мій народ на німих безсловесних рабів. У наших батьків на стало сили, щоб відстояти останні притулки національних героїв. Простіть нам за те, хлопці і дівчата!
Сьогодні ми відновлюємо і ваші могили, і вашу славу в серцях зберігаємо, щоб передати нащадкам святу пам’ять про лицарів українського народу.
Оцінка внеску Січових стрільців у визвольний рух в Україні