Переказ роману Грильпарцера «Прамати»
Переді мною лежить досить цікавий добуток Ф. Гриль-Парцера «Прамати». Мені дуже хочеться відзначити видавництва, що випустили цю чудову книгу. Дана книга із зібрання тварів О. Блоку. Вана випущена літературним видавництвам «Художня літературна» в 1981 році.
Обране мною добуток є драмою в п’яти частинах. Незважаючи на те що в драмі досить мало діючих осіб, вана читається на одному подиху. По суті сваєї, добуток дуже глибоко проникає в душі, і читач теж переживає ті почуття, що й герої.
Я непомітно підійшла до діючих осіб.
Тепер
Граф під кінець життя думає про майбутнє сваєї дочки. Він заради її готовий пожертвувати всім, що в нього є. Берта ж повністю слухається сваго батькО. Серце її дуже добре. Здається, що вана сваєю любов’ю готова охопити мир.
Вана не зможе зрозуміти сває відношення до розбійників. Графиня те засуджує, то жалує їх. Берта ніяк не може зрозуміти, як можна вбивати ні в чому не винних людей. Над родом графів фон Боротин тяжіє проклін. Його втіленням у драмі виступає Прамати.
Прамати
Знаряддя вбивства — кинджал. Він висить на стіні під її портретом. Прамати дуже схожа на Берту.
Вана повинна бродити по замку доти, поки не вмре останній представник роду. У Берти є наречений Яромир. Це дуже суперечливий і ськладний образ. Він разрывается’между сваєю коханою й розбійниками. Йому не призначено бути з Бертою, тому що вани рідні брат і сестра, але про це ніхто не знає, крім старого розбійника Болеслава.
Величезний вплив на читача робить гнітюча атмосфера замка і його околиць. У дрімоті неможлива розпізнати, де ніч, а де день. Мені здається, що в місці подій суцільна ніч, тому що вана в мене асоціюється із предвестьем лихО.
Я б ськазала, що причиною всіх лих є сам замок.
Він сваєю темряваю, сваїм тиськом і примарами довадить людей до божевілля. Для посилення гнітючого враження автор використовує звичайні природні стихії. У дварі замка ураганний вітер, у самому будинку гуляє найсильніший протяг. Дуже велике значеннєве значення має й те, що Яромир убиває батька тим кинджалом, яким багато років тому його предок убив сваю дружину. Кожний читач розуміє цей уривак по-сваєму.
Драма ця написана в дусі романтизму, шиллеровським моваю. Так писали поети в Німеччині. Німецький романтизм найбільш сильний у світі. Недарма багато хто перекладали добутку цього періоду на сваї мови. У Росії найбільш яськравим письменником-перекладачем є Василь Андрійович Жуковський.
Тепер, майже через сто років, О. Блок довів, що має права стояти поруч із Жуковським. Нехай це й один переклад Блоку романтичного добутку, але це ваістину великий переклад. Автор зумів повністю перекласти красу драми на російську мову.
Мене цей добуток уразило сваєю силою й оригінальністю.
«Прамати» можна читати неськінченно й щораз знаходити щось нове. Її не можна віднести до добутків-одноденкам, про які років через десять ніхто й не згадає. Дуже цікава охарактеризував сам О. Блок свій переклад. Поет поставив «Праматір» на одному рівні із тварами Гете, Шиллера й інших. За його словами, цей добуток до того хвилює душу, що «на чолі може з’явитися ще одна зморшка».
Драма відбиває стан душі юного Грильпарцера, що вважає, що від долі не втекти. О. Блок писав про свій переклад: «Це — геніальна, застережлива трагедія — добуток не великої, але замисленої й змученої душі». У перекладі Блоку добуток був поставлений на сцені в 1908 році в Драматичному театрі Комиссаржевськой, що сама через рік відігравала роль Берти в Моськві.
Деякі можуть поцікавитися, чому я вирішила, що цю драму можна назвати сучасної. Є люди, які вважають, що якщо добуток написаний сто або двісті років тому, те його сучасним назвати не можнО.
Такі люди мислять досить однобоко. Зараз для нас актуальні добутки минулого сторіччя або ми їх просто читаємо. У наш час деякі люди цікавляться легендами про потойбічних істот. У цій драмі вани можуть багато знайти для себе цікаваго: тінь жінки й примари. Для багатьох цікава вивчати образи, шукати подібності й розходження між ними.
Драма може сподобатися й підліткам, що захоплюється романтизмом. Зараз таких дуже багато. Їх завжди тягне на щось незвичайне, на те, над чим можна ще й помізкувати, а не тільки читати для розваги. Переклад буде цікавий ще й тим, хто впевнений у неминучості долі. У драмі ясно показано, як події розвиваються незмінно по «плані» і неминуче ведуть до того, що визначено долею героям.
Тут людина, навіть його примара, не може протистояти сваєму приреченню.
Прамати намагається відгородити Яромира від смерті, але її ретельності марні, тому що герой однакова гине. І нарешті, драма «Прамати» є культурним пам’ятником, а пам’ятник не може бути застарілої, поки його пам’ятає хоч одна людина на землі.
Переказ роману Грильпарцера «Прамати»