Проблема добра й зла в прозі Л. Н. Андрєєва
Леонід Андрєєв — один із самих самобутніх і талановитих письменників початку 20 століття. Його творчість пронизана філософськими темами й мотивами. Однієї із провідних проблем його творчості була проблема добра й зла.
Розглянемо її на прикладі оповідання Андрєєва «Кусака». У центрі оповідання — історія бездомного собаки, що не бачила у своєму житті ні пещення, ні любові, а зустрічалася лише з людською жорстокістю. Це наповнило Кусаку злістю й недовірою до усього світу.
Навесні сюди приїхала пристойна, інтелігентна сім’я.
Вони
У другій частині вона знайомить із Плекай, поступово звикає до людей і зовсім міняється. Від їжі її вовна початку лисніти. Кусака стала ледачої й ласкавої, вона зрозуміла, що «якщо тепер хто-небудь ударить її, вона вже не в силах буде впитися в тіло кривдника своїми гострими зубами: у неї відняли її непримиренну злість».
Письменник показує, як пещення, участь,
Почавши з поганого звертання до собаки, Зло розростається, переходить на людей, заволодіває миром. Невипадково тому в оповіданні з’являється епізод з дурачком Илюшкой. Люди, здатні на зрадництво домашнього улюбленця, на жорстоке звертання з ними, можуть також надходити зі своїми близькими, друзями. Підтверджує це епізод на початку оповідання, у якому говориться про п’яну людину.
Він ударив собаку на вулиці, а потім будинку побив свою дружину Андрєєв показує, що не може бути відносного Добра й Зла, маленького або великого.
Усе у світі взаємозалежно, мале дає початок великому, глобальному. Дуже важливо, щоб це мале було Добро, здатне перетворювати й змінювати в кращу сторону
Проблема добра й зла в прозі Л. Н. Андрєєва