Твір міркування на тему: «Пора року осінь»

Твір міркування на тему: «Пора року осінь»

Опис теми: Міркування на тему осінь

Пора року осінь

Усі люблять весну, тому що весна приносить радість життя після довгої й виснажливої зими, і літо, тому що влітку всі їдуть до моря. А я люблю осінь. Тому що восени дуже легко мріяти, а я люблю помріяти. Я дуже люблю збирати букети з осінніх листів.

Вони мені здаються навіть більше гарними, чим букети з яскравих весняних квітів. І, потім, квіти потрібно зривати, начебто б убивати їх. А листи падають самі, їх просто потрібно підняти із землі.

Вінок або букет із кленових листів нітрохи не гірше, ніж квітковий.

Ще мені подобається восени повітря. Він такий чистий, прозорий, по ранках трошки прохолодний. Небо буває дуже яскравим, особливо в сонячні дні

Я дуже люблю дивитися, як падають листи, як їх кружляє вітер, як листок рухається по тротуарі, начебто маленький жовтий кораблик. Мені іноді здається, що і я такий маленький жовтий листочок, що кружляється на вітрі, танцює, як у відомій пісні: «танцювала в підворітті осінь вальс-бостон». Я не дуже добре знаю, що таке вальс-бостон, але я добре знаю як танцює осінь — неї кружляє вітер.

Я люблю осінь

за те, що це дуже гарна пора року. І ця краса одночасно яскрава й спокійна. Якби я була художником, я б малювала тільки осінь: і осінній ліс, що просто сіяє на сонце, і осінню міську алею. Для осені потрібні найкрасивіші фарби: жовта, апельсинова, ніжно-коричнева, бордова, червона, золота.

Ніхто не може сказати, що це сумні або невиразні кольори. Навпаки, це кольору розкоші, радості й, мені здається, це кольору любові. Тому що осінь повна любові.

Коли я броджу по осінніх алеях нашого парку, я завжди згадую вірші наших поетів про любов.

Звичайно, іноді восени стає смутно. Особливо, коли золота осінь закінчується, дерева втрачають листя й стають усе більше прозорими, беззахисними. Деякі листочки тримаються довше, на хоча прощатися з деревом і падати на землю, не хочуть перетворюватися у звичайне смітття, що двірники збирають у більші купи.

Куди потім подінуться опалі листи? Я не знаю, але поки їх ще не вивезли з парків, я люблю йти по опалому листю, що так голосно й навіть весело шарудить під ногами. Мені здається, шерех листів — один із самих чудових звуків.

Мій улюблений звук осіни.




Твір міркування на тему: «Пора року осінь»