Твір на тему: «Озеро в лісі»
Опис теми: Опис природи лісу, літніх днів, лісового озера
Озеру влесу.
Бачили картину Васнецова «Аленушка»? Там сумна дівчина сидить на березі озера, а в темній воді відбиваються стовбури високих дерев, що оточують озеро? Цю картину я знаю з дитинства.
Вона висить у мене на стіні, тому що мене кличуть Аленушка. А от такого озера я ніколи не бачила, не доводилося. Адже я живу в місті. Але один раз, улітку, тато вирішив відвідати свою тітку в Псковській області й взяв мене із собою. Ми пробули там тиждень.
Один раз ми вирішили поїхати
Ліс був дуже гарний, промені сонця пробивалися крізь листя. Це був змішаний ліс, там росли й хвойні дерева, і листяні. До озера ми вийшли зненацька: стежка зробила поворот і перед нами відкрилося озеро. Воно було велике, кругле, начебто хтось вичертив його форму у вигляді кола, а вода була такий же темної, як на тій картині.
Сонце було небагато сховане верхівками дерев. Не була навіть маленького ветерочка й тому вода була рівна-рівна, вона блищало як дзеркало й у ній відбивалися небо й усе дерева, які оточували озеро. На середині озера плавали величезні листи й квіти. Це були латаття
Мені здавалося,
Ми поплили до латать і спробували їх зірвати, але вони дуже щільно трималися своїми довгими стеблами й ми їх залишили впокое.
Коли ми накупалися, то вирішили обійти озеро навколо, там була стежка. Ми спокійно йшли й розмовляли й раптом щось із шумом і плескотом вискочило в нас із подног і стало падати у воду. Виявляється, це качине сімейство розташувалося в травичці на березі, а вглядівши нас кинулося рятуватися у воду.
Там була мама-утоку й п’ять маленьких каченят. Вони ж не знали, що ми не заподіємо имзла.
Так я побачила теперішнє казкове озеро
Твір на тему: «Озеро в лісі»