Твір: опис картини И. е. Грабаря «Лютнева лазур»
Твір: опис картини И. е. Грабаря «Лютнева лазур»
Опис теми: Радість весни, що наближається, у картині Грабаря «Лютнева лазур».
Якось у лютому художник відпочивав на дачі у своїх друзів. Був уже майже кінець лютого й погода часто нагадувала про те, що от-от прийде весна. Художник любив гуляти по околицях.
Навколо росли березові гаї, а береза завжди була його улюбленим деревом. Він дуже любив зображувати берези у своїх пейзажах і часто гуляв у березових гаях, набираючись натхнення.
Світило сонце, голубіло небо. У сонячному
Нахилившись і повернувши голову, він раптом побачив те, що його потрясло: перед його очами переливалася перламутром береза, небо блискало відтінками синього й бірюзового. Те, що мінуту назад здавалося звичайним, заграло незвичайними фарбами, коли він глянув на це під іншим кутом, знизу. Живописець негайно побіг додому й зробив начерк.
Наступного дня він повернувся на це ж місце, щоб написати пейзаж з натури.
Відбулася ця історія в 1904 році. Художника кликали Ігор Грабарь. А картину він назвав «Лютнева лазур».
Цей пейзаж відразу ж став одним із самих улюблених картин у російського живопису.
Але ж, якщо подумати, нічого особливого в цій картині немає: сніг, береза на все полотно, небо. Але весь настрій, вся краса картини в тім, як захоплено художник передав сонячне світло, якої чистими яскравими фарбами написав небо, як виписав гілочки берези, її кору. Білизну снігу Грабарь передав блакитним, блакить неба — синьою-синім-густо^-синім, березам додав золотавого.
Дивишся на цю картину й душу радується. У Третьяковській галереї, де вона зберігається, біля цієї картини завжди зупиняється багато людей — усі хочуть пережити почуття радості, що наближається весни, що дарує картина
Твір: опис картини И. е. Грабаря «Лютнева лазур»