Твір: опис картини Левитана «Осінь. Дорога в селі»
Твір: опис картини Левитана «Осінь. Дорога в селі»
Опис теми: смутна непогожа пора пізньої осені. Художній опис картини Левитана «Осінь. Дорога в селі».
Осінь. Дорога в селі.
Исаак Левитан — художник, якого ми називаємо співаком рідної природи. Він любив її у всіх проявах — і в пишній красі, і в убогій убогості. Саме такий — убогої, непоказної, сумовитої — з’являється перед нами природа в одному з його ранніх пейзажів «Осінь. Дорога в селі». Художник избразил осінь у її самий сумний період, коли вона виглядає
Колір багатьох з них важко визначити, простіше назвати словом «темні».
Похмурий день пізньої осені. Давно закінчилася пора листопаду. Тривалі дощі грунтовно розмили грунтову сільську дорогу. Дивлячись на неї, представляєш, як будуть погодити ноги в цьому бруді, з якою працею кінь буде тягти по ній віз. Дорога на картині починається прямо по центрі на передньому плані й вертикально, злегка изгибаясь, веде вдалину.
По краях дороги — залишки висохлої пожухлої трави. На тлі іншої бляклості вона здається досить яркою.
Ця темна
На деревах уже жодного листика. Незважаючи на свою висоту й товщину, дерева виглядають безпомічно, голо. Ці майже вертикальні стовбури допомагають художникові позначити вертикальну перспективу полотна.
По обидва боки дороги розташовані людські житла — селянські хати. Як і все інше вони виглядають непоказно й безрадісно. Із усього живого на картині — жалюгідна самотня ворона на гілці дерева.
Більше двох третин картини займає небо — сіре, безпросвітне, що яскраво голубіє лише тонкою смужкою в самого обрію. Незабаром з неба повалить сніг і вкриє землю небом, усе перетворить, стане білосніжним. Біль, сум і, незважаючи на це, любов до рідної сторони бачимо ми в цій картині.
Твір: опис картини Левитана «Осінь. Дорога в селі»