Зображення глитая у комедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»
Комедія І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» зображує нових «героїв» наживи, «які виходили з низів, з селян, і ставали промисловими, фінансовими чи земельними магнатами. Ця комедія стає поряд з іншими п’єсами І. Карпенка-Карого, в яких постають глитаї, ладні віддати свою душу чортові за гроші.
Головний герой п’єси «Сто тисяч» — Герасим Калитка, людина, для якої найголовніша мета — скуповувати землю, стати ще багатшим хазяїном. Усі думки його спрямовані на це, навіть під час сну ввижається йому земля: «Ох, земелько, свята
Росте в нього земелька, хоч і каже він, що грошей немає. Це помічає і Бонавентура: «Скуповуйте помаленьку, скуповуйте!.. Пани горять, а мужички з пожару таскають…» При думяі про новий шмат земельки у Калитки «диханіє спирає». І вигукує він з великим здивуванням: «Та чи єсть же на світі такий чоловік, щоб не хотів землі купити?»
Але
Це тип жахливого, ненажерливого глитая, який в гонитві за грішми не помітив наигрубішого обману і став жертвою хитрішого від себе шахрая.
Гроші дуже згубно впливають на Герасима Калитку. Забуває він за ними і людські почуття. Не хвилюється за долю сина Романа — йому аби більше грошей було, аби більший посаг взяти за майбутньою дружиною сина.
Навіщо йому Мотря, наймичка, коли «хазяйський син повинен шукати хазяйську дочку з приданим». А Мотря хоч і «до душі» Роману, але «не до кишені». Глибоко вражає і його ставлення до власної дружини, яка теж тяжко працює. Тому і називає його Параска «харцизом», бо Калитка «коняку жаліє, а жінку бить збирається». Не дає цей зажерливий «хазяїн» коня, щоб не йшла його дружина шість верст до церкви, бо «скотина гроші коштує».
Здається огидним порівняння: «То ти, а то коняка…» Виявляється, що «коняка» значить набагато для нього більше, ніж власна дружина. Це страшний павук, що плете навколо всіх павутиння з грошей.
Коли Калитка дізнається, що його обдурено, вирішує покінчити життя самогубством. Але вчасно приходить на допомогу Бонавентура, хоч Калитка і не радий цьому: «Краще смерть, ніж така потеря!» В образі Герасима Калитки автор показав людину, яка перетворилася в глитая, хижака, нещадного експлуататора, для якого нічого не значать ні людські почуття, ні сльози жінки, ні вмовляння сина. Для нього найголовніше — гроші. Цей образ — типовий для того часу, коли Україна йшла у XX століття.
Комедія «Сто тисяч» є великим досягненням драматурга І. Карпенка-Карого. Вона стала першою сходинкою у зображенні великого ряду образів глитаїв, які намагалися розбагатіти за рахунок зубожіння більшості селян. Нелегкі часи настали для села — часи володарювання калиток…
Зображення глитая у комедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»