Оповідання «Тапер»; А. И. Куприна
Той факт, що й у творчості А. П. Чехова, і у творчості А. И.
Куприна є оповідання під тим самим назвою, наводить нас на думку про перспективність їхнього порівняльного аналізу. Ми зможемо краще зрозуміти особливості творчості обох письменників, спостерігаючи розходження в розгляді близької теми, характерів персонажів і їх побутування Оповідання «Тапер» Чехова було вперше надруковане в журналі «Будильник» .
Без зміни «Тапер» увійшов у збірник «Перші оповідання» , але в Зібрання творів Чехов його не включив Головний герой
«, звик до брутальності замовників: «У купців тикають і на чай дають, і… анітрошки не кривдно!..
Колись, дійсно, боляче було, а тепер — плювати!» Петра запросили грати на весіллі дочки
«. Якийсь час Рубльов намагається тримати себе в руках, «закочує вальси, кадрилі-монстри так гримучі марші», але раптом з ним трапляється істерика, і його випроваживают з будинку. Придя в номер готелю, де він живе, Рубльов розповідає про цьому «скандалі» своєму сусідові-письменникові, такому ж невдасі, як він сам.
Отут Рубльова наздоганяє другий приступ Це оповідання не ставиться до самим знамениті творам Чехова, але в ньому знайшла своє відбиття одна з важливих проблем чеховської творчості — несподіваний протест людини проти навколишнього його життя.
Основа сюжету «Тапера» — приступ щиросердечної хвороби в головного героя — одержала свій розвиток в одному із кращих і найбільш відомих оповідань Чехова — оповіданні 1888 року «Припадок». Через п’ятнадцять років після чеховського «Тапера» був опублікований у газеті «Одеські новини» однойменне оповідання Куприна.
Сюжет оповідання заснований, як треба з авторської примітки, на реальному факті Дія «Тапера» відбувається на святі Різдва в хлібосольному московському будинку Руднєвих. Хазяїн будинку Аркадій Миколайович Руднєв звичайно запрошував на ялинку оркестр Рябова, але в той рік він спізнився із замовленням. Із працею знайдений тапер виявляється чотирнадцятилітнім «блідим, дуже сухорлявим хлопчиком у старому мундирчике». Одним з гостей Руднєвих був Антон Григорович Рубинштейн.
Аркадій Миколайович звертає його увагу на юного тапера. Рубинштейн зацікавився грою Юрія Агазарова.
Оповідання закінчується так: «Реаліст у поношеному мундирі давно вже відомі тепер всієї Росії як один з талантливейших композиторів, а надзвичайний гість із царственою особою ще раніше заспокоївся назавжди від свого бурхливого, заколотного життя, життя мученика й тріумфатора. Але ніколи й нікому Агазаров не передавав тих священних слів, які йому говорив, едучи з ним у санях, у цю морозну різдвяну ніч його великий учитель». Отже, ми бачимо, що оповідання-«тезка» зовсім різні по напрямку, загальному тону. Якщо в Петра Рубльова всі за, то в Юрія Агазарова, навпроти, всі спереду. Фінал чеховського оповідання відкритий, але реальний лише один варіант подальшої долі головного героя: Рубльов зіп’ється остаточно.
Оповідання пронизане безвихідністю, тугою за втраченим надіям («…
Яка з мене дрянь вийшла…»). «Тапер» Куприна — оповідання про талант, що реалізувався, справджених надіях Дія оповідання Чехова відбувається на тлі, враження від вульгарності якого підсилює трагізм долі головного героя. Наречений Присвистовой — «парвеню й мовежанр, свиня в ярмулці й моветон», і весілля відбувається тому, що «папаше з дочкою манже й буар хочуться».
Сам Присвистів грубий; панянка, з якої розмовляє Петро, не розуміє нічого в музиці, але судить про неї з апломбом знавця. Настільки ж грубі й обмежені гості на весіллі. Особливо безглузді претензії цих персонажів на аристократизм.
Під стать загальному настрою оповідання й опис погоди: «На вулицях грязюка, дощ, туман…» «Тапер» Куприна починається з великої експозиції, що займає майже третина тексту.
Автор представляє нам членів щасливої сім’ї Руднєвих: дванадцятирічну Тиночку Руднєву, Лідію Аркадіївну й Тетяну Аркадіївну, Аркадія Миколайовича і його дружину Ирину Олексіївну На ялинці до Юрія ставляться зовсім не як до «офіціанта, що вміє грати», всі співпереживають йому, беруть участь у його долі. Оповідання завершується ефектним «happy end». Оповідання Чехова досить характерний для його творчої манери: відсутність фабули, відкрита фінал, лаконічність в описі побуту.
Чеховське оповідання небагато коротше, але не можна сказати, що він уже: у своїх ранніх оповіданнях Чехов умів наділяти серйозний і глибокий зміст у малі форми.
Петро Рубльов — типовий чеховський персонаж, тип ідеаліста, «точно знаючого, що добре, заради чого варто жити, але при цьому усе глибше потопаючого в бруді обридлого існування». «Тапер» Куприна близький до нарису, і автор усіляко підкреслює цю подібність. Авторська примітка: «Оповідання наш ставиться до 1885 року.
До речі помітимо, що основна фабула його спочиває на дійсному факті, повідомленому авторові в Москві М. А.
3-виття, що близько знала сім’ю, названу в оповіданні вигаданим прізвищем Руднєвих», що надає оповіданню особливе зачарування. На відміну від «Тапера» Чехова, життєстверджуючий купринский оповідання ми з повним правом можемо назвати цікавою новелою Як ми бачимо, порівняльний аналіз усього двох однойменних оповідань Чехова й Куприна дає нам багатий матеріал для вивчення особливостей їх творчості
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)Оповідання «Тапер»; А. И. Куприна