Роман Євгеній онєгін займає центральне місце у творчості А. С. Пушкіна
Твір по літературі: Роман Євгеній онєгін займає центральне місце у творчості А. С. Пушкіна ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН РОМАН «ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН» ЗАЙМАЄ ЦЕНТРАЛЬНЕ МІСЦЕ У ТВОРЧОСТІ А. С. ПУШКІНА. Це самий великий добуток поета, найвідоміше, воно найбільшою мірою вплинуло на розвиток російської літератури. Роману були віддані вісім років завзятої роботи. Це самий плідний період творчості Пушкіна. Та обставина, що поет працював над «Євгенієм Онєгіним» довгі роки, зіграло свою роль. Ішло час, відбувалися значні події у світі, у країні, у житті самого письменника.
Закінчував
Бєлінський назвав «Євгенія Онєгіна» «енциклопедією російського життя пушкінського часу». За словами критика, уперше в російській літературі з такою широтою й правдивістю була відтворена ціла історична епоха.
Портрет епохи складається в романі з безлічі деталей і подробиць, серед яких дорівнює важливими виявляються такі непорівнянні, на перший погляд, речі, як коло читання й розпорядок сільського життя, побут молодого петербуржця й пісня селянських дівчин, особливості виховання й утворення й моди того часу, предмети російського імпорту й експорту й загадки природи, творча біографія автора й «наука страсті ніжної», різні лики російської природи й трагедія Наполеона перед палаючою Москвою. Дещо Пушкін кидає мимохіть, як би між іншим, а на іншому спеціально затримується, щоб привернути увагу читача. Але, повторивши слідом за Ганною Ахматової слова про Пушкіна — «авторі незамінних слів», — погодимося, що в картині Росії, створеної поетом, немає нічого незначного, все важно й істотно. Звичайно, головне місце в романі відведене Онєгіну, Ленскому, Тетяні й Ользі.
Саме в них, як писав Бєлінський, «відбилося російське суспільство в один з найважливіших моментів свого розвитку». Головні герої роману, що належать до одного стану, проте несуть різне змістовне навантаження: Онєгін — типовий петербуржець, що одержав традиційне виховання й, незважаючи на яскраву індивідуальність, ведучий традиційний для свого середовища спосіб життя. Ленский — поет, романтик, що «з Німеччини мрячної привіз ученості плоди». Тетяна, «російська душою», — самобутня й сильна жіноча натура, що вбрала проте всі «звички милої старовини». Ольга — майже дитя природи, якби не обмеженість і вульгарність того кола, до якого вона належить.
Тільки з’єднавши в романі долі героїв, змусивши їх взаємодіяти, автор і міг дати узагальнений портрет російського дворянства початку XIX століття. Всі враження свого власного життя Пушкін осмислює в романі й у формі ліричних визнань, ліричних відступів, і в описі доль героїв. Втім, подробиці життя головних героїв не можуть вислизнути навіть від самого неуважного читача, але ними далеко не вичерпується енциклопедичність роману. Уже в першому розділі, цілком присвяченої Онєгіну, ми довідаємося й про репертуар російського театру, і про працю рознощика, візника, і про Адама Смите, книгами якого захоплюється головний герой, і про імпорт у Росію, і про багатьох дріб’язках побуту, без яких не можна вважати історично точним зображення життя в її многоликости.
Побут помісного дворянства написаний не менш докладно й точно: Вона езжала по роботах, Солила на зиму гриби, Вела витрати, голила чола, Ходила в лазню по суботах, Служниць била осердясь… Однак не тільки мати Тетяни представлена в романі
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)Роман Євгеній онєгін займає центральне місце у творчості А. С. Пушкіна