Що таке словосполучення? — Словосполучення, Синтаксис

Що таке словосполучення? Що таке словосполучення?

Словосполучення — це синтаксична конструкція, що утвориться на основі підрядних зв’язків: узгодження, керування й примикання. У словосполучення повністю переносяться всі ті відносини, ті загальні й частки, більше конкретні значення, які виникають при присловной підрядного зв’язку: ці відносини являють собою значення словосполучень

У складі словосполучення виділяються компонент стрижневий і компонент залежний : стрижневим компонентом є граматично чільне слово, своїми лексико-граматичними

властивостями предопределяющее зв’язок; залежним компонентом — форма слова, граматично підпорядкована.

Залежно від того, яке слово є стрижневим, всі словосполучення діляться на дієслівні, субстантивні, ад’єктивні, прислівникові ; до прислівникових словосполучень умовно ставляться також словосполучення зі стрижневим словом — компаративом.

Словосполучення будуються по певних абстрактних зразках. Ці зразки словосполучень являють собою відволікання від таких граматичних і лексико-семантичних характеристик слів, що з’єдналися, які істотні для формального пристрою й значення

словосполучення. В одних випадках для встановлення зразка словосполучення досить вказівки тільки на самі загальні граматичні характеристики слів, що з’єднуються

Такий, наприклад, абстрактний зразок словосполучень «іменник — узгоджуване з ним прикметник» , значенням яких є властиво означальні відносини. В інших випадках визначення зразка повинне містити в собі більше конкретні язикові характеристики, необхідні для встановлення його значення, наприклад: «дієслово — конкретний іменник у формі род. п. із прийменником просторового значення»: їхати з гори, писати з міста ; «іменник із процесуальним значенням — род. п. іменника, здатного називати суб’єкт дії»: приїзд ревізора, діяльність інституту ; «іменник з конкретним значенням — род. п. іменника з конкретним значенням»: будинок батька, ганок будинку, парки Москви ; «іменник із процесуальним значенням — род. п. іменника, здатного називати об’єкт дії»: читання книги, будівля будинку, вивчення питання, лікування хворого.

Всі ті характеристики, які даються при описі відносин, що виникають при підрядних зв’язках, одночасно є необхідними характеристиками зразків словосполучень, що утворяться на основі цих зв’язків; приклади, що ілюструють підрядний зв’язок, одночасно є й прикладами відповідних словосполучень

Зразки словосполучень існують у мові незалежно від речення: вони формуються на основі лексико-граматичних властивостей знаменних слів. Як і всяка синтаксична одиниця, словосполучення — у певнім своєму лексичному наповненні — з’являється в реченні, у складі тексту або — поза реченням — як именующей одиниця.

Наша граматика. &;; 1881




Що таке словосполучення? — Словосполучення, Синтаксис