Специфіка зображення, влучність характеристики різних суспільних верств Англії 30-х років ХІХ ст. у романі «Пригоди Олівера Твіста»
Мета: допомогти учням глибше осягнути індивідуальний стиль письменника, майстерне використання ним іронії та сарказму; розвивати навички аналізування індивідуального стилю письменника, виділення засобів комічного, з’ясування їх ролі у творі; виховувати кращі людські якості, гуманістичне світобачення, не-сприйняття зла, естетичні смаки. оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього; словник літературознавчих термінів. тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної
Учитель. Чарлз Діккенс мріяв про високоморальне суспільство і ставив собі за мету виховання такого суспільства. Він орієнтувався на читання його книг уголос, у колі рідних і друзів, як було прийнято у «вікторіанській» Англії.
Для розвитку та зміцнення цієї просвітительської моральної традиції він заснував у 1850 році журнал «Домашнє читання», був його редактором і найголовнішим автором. Турбота письменника про підвищення рівня загальної та читацької культури помітна і в тематиці діккенсівських творів, і в їх соціальній спрямованості, і в його індивідуальному стилі, про що ми й говоритимемо
III. Оголошення теми й мети уроку
IV. Формування вмінь та навичок
1. слово вчителя
Роман Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста» — ще одна спроба автора показати сучасникам тіньові сторони життя й не тільки розчулити, але й примусити замислитися над їх першопричиною. Письменник бачить початок зла не у фактичних таємницях походження Олівера, а в соціальних законах часу. Твір деякою мірою став відповіддю молодого Діккенса-ліберала на новий закон про бідних, прийнятий британським парламентом у 1834 році.
Здавна турбота про бідних, сиріт, немічних, самотніх старих була в Англії справою церкви й релігійної громади. Із запровадженням нового закону й без того куца парафіяльна благодійність перетворилася на глум над самою ідеєю милосердя. Притулок для бідняків, робітний дім у більшості парафій перетворився на справжню в’язницю, на місце невимовних страждань. Найтяжчою в цих умовах була доля дітей.
Утім, щоб звільнити парафію від зайвого клопоту і витрат, зацікавлена й жорстока доглядачка «дитячої ферми» місіс Менн і тупий служака, парафіяльний сторож Бамбл, і шановані члени опікунської ради, які готові були передати Олівера садистові-сажотрусу, що замучив уже не одну дитину.
Моторошні сцени перебування малого Олівера в робітному домі Діккенс супроводжує авторським коментарем, головна інтонація якого — вбивчий сарказм та іронія.
2. словникова робота
Учитель. Згадаймо або з’ясуймо за словником літературознавчих термінів, що таке сарказм та іронія
Іронія — прихована насмішка, коли про якесь явище чи особу говориться в позитивному чи навіть у захопленому тоні, а мається на увазі зовсім протилежне.
С. Цвейг писав: «Іронія, мов сонячний промінь, виблискує у його книжках, надає їх скромному ландшафтові раптової ясності та безмежної чарівності, наповнюючи його тисячами неймовірних чудес; тепло цього доброго вогника робить усе більш живим, більш імовірним, і навіть удавані сльози сяють, немов ті діаманти, а маленькі пристрасті палають, наче справжня пожежа. Іронія Дік-кенса здіймає його творчість у таку височінь, де вона непідвладна плинові, де вона стає вічною».
Сарказм — особливо дошкульна викривальна насмішка, вияв крайньої ненависті й презирства до зображуваних явищ і людей. Сарказм близький до іронії, але не має переносного значення, виражається більш прямо. Крім того, для сарказму характерне поєднання сміху з гіркотою і злістю.
Він спрямовується здебільшого на явища небезпечні, негативні.
Наприклад, слідом за реплікою джентльмена в білому жилеті, який дивується з того, що Олівер плаче, лунає авторське ущипливе зауваження: «Й справді-бо — дуже дивно! І чого б мав цей хлопчик плакати?» Комусь із сучасних читачів, можливо, такі форми авторського втручання в текст можуть здатися надмірними, зайвими. Для Діккенса ж вони цілком природні й тому, що це літературна норма його епохи, й тому, що вони якнайкраще відповідають його вразливій вдачі. Автор не може спокійно спостерігати, як чиниться зло.
3. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру
Учитель. Доберіть приклади іронії та сарказму в тексті, з’ясуйте їх роль для розкриття ідеї роману. , та ін.)
4. інтерактивна вправа «мозковий штурм»
У чому специфіка зображення Діккенсом різних суспільних верств Англії 30-х років XIX ст.?
Очікувані відповіді y У різкому поділі на позитивних та негативних. y У відкритій авторській позиції щодо зображуваних явищ.
У широкому використанні іронії, сатири та сарказму. У спрямованості на моральне виховання суспільства.
5. Визначте характерні риси твору Ч. Діккенса
Очікувані відповіді
Дослідження причин та умов формування характерів, розкриття особистості персонажів через взаємини з іншими людьми, виявлення «потаємних» та «явних» причин їх вчинків. Увага до внутрішнього світу героїв і разом із тим тенденція до їх схематизації, гротескного шаржування, до підкорення характеру персонажа певній ідеї. Підкреслення протиставлення довірливих, добрих душ злим, негативним. Використання іронії, сатири, гротеску.
Детальні описи зовнішності персонажів, їх житла, мови, подробиць побуту. Насиченість оповіді символами; одухотворення світу речей, пов’язаних зі спогадами, переживаннями героїв.
6. творче завдання
Учитель. Продовжте історію Олівера Твіста за умови:
А) його не прийняли в будинку місіс Мейлі;
Б) не відкрилася таємниця його народження;
В) містер Браунлоу не взяв участі в долі Олівера.
V. Домашнє завдання
Підготуватися до контрольної роботи.
VI. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа «мікрофон».
Продовжте речення:
Індивідуальний стиль письменника Діккенса здається мені…
Специфіка зображення, влучність характеристики різних суспільних верств Англії 30-х років ХІХ ст. у романі «Пригоди Олівера Твіста»