Вірш Н. А. Некрасова Я не люблю іронії твоєї

Твір по літературі: Вірш Н. А. Некрасова Я не люблю іронії твоєї..

Н. Некрасова, як і В. Маяковського, багато хто вважають лише «політичним» поетом, борцем за цивільні права простих людей. Але вуж якщо й може виникати суперечка про поетичне значення «цивільних» віршів Некрасова, то розбіжності значно згладжуються й часом навіть зникають, коли мова йде про Некрасова як про етику й лірика

Я не люблю іронії твоєї

Залиш її віджилої й не жили,

А нам з тобою, що так гаряче любили… Запеклий співак горя й страждань зовсім перетворював,

ставав дивно ніжним, м’яким, незлобивим, як тільки справа стосувалася жінок і дітей

Поки ще соромливо й ніжно

Побачення продовжити бажаєш ти,

Поки ще киплять у мені мятежно

Ревниві тривоги й мрії —

Не квап розв’язки неминучої!

Ліризм Некрасова виник на благодатному грунті пекучих і сильних страстей, їм що володіли, і щирої свідомості своєї моральної недосконалості. До відомого ступеня живу душу врятували в Некрасові саме його «провини», про які він часто говорив, звертаючись до портретів друзів, «докірливо зі стін» на нього що дивилися. Його моральні недоліки давали йому

живе й безпосереднє джерело рвучкої любові й спраги очищення.

Сила закликів Некрасова психологічно пояснюється тим, що він затворів у мінути искреннейшего покаяння. Хто змушував його з такою силою говорити про свої моральні падіння, навіщо треба було виставляти себе з невигідної сторони? Але, мабуть, це було сильніше його. Поет почував, що покаяння викликає кращі перлини із дна його душі, і віддавався цілком щиросердечному пориву

Кипимо сильней, останньою спрагою повні,

Але в серце таємний холод і туга…

Так восени бурливее ріка,

Але холодней бурхливі хвилі…

Сила почуття викликає неминущий інтерес до ліричних віршів Некрасова — і ці вірші нарівні з поемами надовго забезпечили йому першорядне місце в російській літературі. Застаріли тепер його викривальні сатири, але з ліричних віршів і поем Некрасова можна скласти тім високомистецького достоїнства, значення якого не вмре, поки живо російський мова




Вірш Н. А. Некрасова Я не люблю іронії твоєї