Художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенціальної філософії
Абсурд і трагічний стоїцизм у романі Альбера Камю «Чума»
Мета: допомогти учням усвідомити екзистенціальний зміст роману, його сюжет, тематику й проблематику; розвивати вміння учнів виділяти елементи твору, головне й деталі, висловлюватися, аргументувати свою точку зору; виховувати гуманізм, прагнення до активної життєвої позиції.
Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього. тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Пояснюючи свій задум роману «Чума»,
Про знаменитий твір митця, що символізує одну з найтрагічніших сторінок ХХ ст. в історії людства, ми й поміркуємо на уроці.
II. оголошення теми й мети уроку
III. Актуалізація опорних знань
IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. обмін враженнями про прочитане
2. Повідомлення учня про історію створення роману «чума»
Стислий огляд
1941 рік — перші начерки; 1943 рік — перший варіант
3. робота над епіграфом роману «чума»
Поясніть слова Д. Дефо: «Якщо можна зобразити ув’язнення через інше ув’язнення, то й можна зобразити будь-який реальний предмет через щось зовсім нереальне».
4. інтерактивна вправа «мозковий штурм»
— Визначте тему та проблематику твору А. Камю «Чума».
Очікувана відповідь
Тема: боротьба людської спільноти проти конкретного зла.
Проблематика: зло, абсурд у житті людини і добро; активне протистояння злу; відповідальність за власний вибір; моральність та аморальність; життя і смерть.
Сюжет твору — роман-хроніка, про це зазначає сам автор на початку твору. Насправді — роман-притча, роман-міф, тому що має загальнолюдський і «позачасовий» підтекст; він багатозначний і як міф стає «надкультурним» явищем, бо не належить до однієї якоїсь культури; як притча має на меті моральне повчання.
Підтекст сюжету про боротьбу із чумою — алегоричне зображення французького руху Опору, боротьби з «коричневою чумою».
Камю писав: «Я поширив значення цього образу [чуми] на буття загалом». тому у творі переплітаються світи — реальний, алегоричний і філософський.
Дайте цитатну назву кожній частині роману.
Очікуван а відповідь І. «місто вважати закритим». ІІ. «Чума… стала спільною справою».
III. «тепер уже не стало окремих, індивідуальних доль — була тіль
Ки наша колективна історія, точніше, чума, і породжені нею
Почуття поділяли всі».
IV. «Хвороба відступила».
V. «Ця хроніка не може стати історією остаточної перемоги» (або:
«…Люди більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу»).
7. робота із словником літературних термінів
Абсурд — безглуздя, нісенітниця.
Стоїцизм — мужнє долання життєвих труднощів, страху, страждань.
Учитель. Камю визначав абсурд як МетаФізичний стан людини у світі, отже, як фундаментальну проблему людського буття. Але головне в тому, як до цього ставитися.
Ще 1938 року, рецензуючи в алжирській газеті роман Сартра «Нудота», Камю писав: «Виявити абсурдність життя — аж ніяк не завершення, а тільки початок… Нас цікавить не це відкриття як таке, а його наслідки й правила поведінки, що з нього випливають». У згаданому творі Сартра герой «підкреслює все те, що відштовхує в людині», а Камю закликає побачити в людині трагічну велич, породжену непоправним розладом зі світом.
А. Камю говорить, що «абсурд має сенс лише настільки, наскільки з ним не погоджуються». Письменник не задовольнявся констатацією абсурдності буття, а прагнув знайти позитивні вирішення, дати відповідь на кардинальні питання: як і для чого жити. Важливим кроком на цьому шляху став його роман «Чума», у якому відбувається перехід від «естетики абсурду» до «естетики бунту». Чума в Камю — це не тільки фашизм, а й зло взагалі, так би мовити, МетаФізичне зло.
Чума — це й абсурд, який тут осмислюється і як форма існування зла, і як трагічна доля людини, бо зло нездоланне. Для ріє і тарру, устами яких говорить автор, чума — це щось невіддільне від людини; найнебезпечніша вона тим, що навіть той, хто не хворий, усе одно носить хворобу у своєму серці. Письменника непокоїла позиція людини в цій невблаганній реальності буття.
Усвідомлення того, що отримати остаточну перемогу над злом неможливо, не паралізує розум і волю головних героїв роману, їхню готовність боротися з чумою. Автор шукає в людині ті сили, які піднімають її на бій проти зла, і знаходить їх у моральній природі людини.
Більшість людей зрозуміла, що не можна стояти осторонь загальнолюдських проблем, слід активно протистояти чумі, боротися з нею, щоб вона не стала основою існування для людей, а нормальне життя не перетворилося на абсурд, хаос. А. Камю визнавав право кожної людини по-своєму сприймати оточення, ситуацію, яка склалася, але не визнавав байдужості й нігілізму. Кожний із героїв роману має свої погляди на події, але практично всі герої ведуть спільну боротьбу проти чуми.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
Поміркуйте!
— Прочитайте й прокоментуйте висловлювання Ж. П. Сартра про Камю. З якими його положеннями можна погодитися, а з якими — ні?
«Камю представляв у нашому столітті — й у суперечці з теперішньою історією — сьогоднішнього спадкоємця старовинної породи тих моралістів, чия творчість є, напевне, найсамобутнішою лінією розвитку у французькій літературі. Його впертий гуманізм, вузький і чистий, суворий і чуттєвий, вів сумнівну у своєму фіналі боротьбу проти нищівних і потворних виявів доби».
VI. Домашнє завдання
Знати зміст роману, уміти його аналізувати. Виписати цитати до характеристики героїв.
VII. Підсумки уроку
Художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенціальної філософії