Дайте характеристику образу Тетяни Ларіної в романі Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін»

Образ Тетяни Ларіної в романі «Євгеній Онєгін» змальований Пушкіним з великою сердечністю та теплом. Спочатку ми зустрічаємося з Тетяною — провінційною дівчиною, потім — З дамою вищого світу. Для цього образу характерні жіночість, скромність, обраність.

Тетяна близька природі, простому народу, навіть назвав Пушкін свою героїню не випадково Тетяною. Він підкреслює її незвичайність: «тиха, печальна, молчалива, как лань лесная, боязлива… » Тетяна зростає самотньою, вона завжди замислена. Оточення не впливає на її формування.

Вона

любить слухати розповіді своєї няні, любить романи про незвичайних героїв, почуття, її душа зливається з рідною природою. Приїзд Онєгіна перевернув життя Тетяни, він не схожий на інших, незвичайний, тому у серці героїні зароджується кохання. Щаслива і нещасна у своєму коханні, вона звертається до книжок та природи, тому що їй ні з ким поділитися своєю таємницею. Тетяна сама стає схожою на героїнь прочитаних романів, вона все розповідає няні.

Пушкін відмічає народний вплив, який і сформував характер Тетяни.

Тетяна пише Онєгіну листа. Він ніжний, відкритий, зворушливий. Її кохання зливається з поетичним

зображенням природи, і все це сприймається, як саме життя. Це улюблений образ Пушкіна. Він це підкреслює: «прелестным пальчиком писала», «моя душа», «Татьяна, милая Татьяна». Ні холодна відмова Онєгіна, ні час не змогли вбити почуття Тетяни, тому що вона вихована була на народному сприйнятті природи, у важкі і радісні хвилини її душа споріднена з природою, навіть пейзажні картини Пушкін дає через сприйняття Тетяни: «Татьяна, русская душою, любила русскую зиму».

Зима для неї — казки, ворожіння, «преданья милой старины».

Цим Пушкін підкреслює народність героїні. Про її мрії, сни автор говорить серйозно і в той же час розчулено.

Він любить Тетяну, це єдиний образ у романі, про який Пушкін не говорить з іронією. Автор підкреслює в героїні не тільки здатність на полум’яні почуття, але й вміння стриматися. Вона духовно багата натура. Щоб краще взнати того, кого кохає, вона йде до нього в дім, знайомиться з його бібліотекою.

Розуміє, чому Онєгін їй відмовив: «Не может он мне счастья дать». Через три роки, коли вона стала княгинею, ми бачимо, що Тетяна не змінилася внутрішньо, вона та сама Тетяна. Її характер, її ставлення до життя не змінилися, але вона багато пережила і багато чого зрозуміла. В останній сцені роману перед нами Тетяна, схвильована, щира, вірна своїм моральним принципам. У цій сцені вона сильніша за Онєгіна. Прощаючись із нею, Пушкін називає її «милый идеал».

Висновок.

Образ Тетяни Ларіної — це образ ідеальний і, разом із тим, живий, реалістичний образ російської жінки. Тетяна — ніжна, тонка, благородна, мила, природна натура. Опорні слова: духовне багатство, народність, зовнішні обставини життя, внутрішня сутність героїні.




Дайте характеристику образу Тетяни Ларіної в романі Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін»