Н. Т. Пахсарьян. Західноєвропейський роман XVII століття між класицизмом і барокко
Н. Т. Пахсарьян. Західноєвропейський роман XVII століття між класицизмом і барокко Н. Т. Пахсарьян. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ РОМАН XVII СТОЛІТТЯ МІЖ КЛАСИЦИЗМОМ І БАРОККО «Джерело: пильний аналіз конкретних добутків західноєвропейської романної прози цього періоду дозволяє зробити деякі важливі уточнення. «Джерело: вписивающимся в необхідну ієрархію, занадто вільним, роман досить довго «виштовхується» класицизмом за рамки «щирої» літератури.
Однак вплив класицизму на роман все-таки очевидно: воно — і в тім, що однієї з популярних
«). «Анатомування» і «картографування» цих почуттів у любовно-психологічному романі XVII століття М. де Скюдери) відбувається не без впливу классицистических прийомів психологічного аналізу. «Джерело: роман «Гусман де Альфараче» , але й постачив його передмовою, де, передбачаючи Ш.
Суперечки про правдоподібність — головному естетическом законі літератури в XVII столітті для всіх жанрів — ведуться й серед романістів; вони також народжують паралель між теорією роману й класицизмом. «Джерело: поетика «маленького роману», що поширився після 1660 р. і теоретично узагальнена Дю Плезиром, своїм лаконізмом, ясністю сюжету й мови, зосередженістю на морально-психологічних внутрішніх колізіях, а не на зовнішніх перипетіях, ще більше наближається до классицистической, і принаймні у Франції, де цей напрямок розвивався особливо могутньо, було створено три визнаних классицистическими романи — «Португальські листи» Гийерага, «Дон Карлос» Сен-Реаля й «Принцеса Клевская» М.
Де Лафайет. Втім, до классицистическому роману зараховують також і «Пастораль про німфу Герцинии» М. Опица, з його поетикою тісно зв’язані англійські «
Н. Т. Пахсарьян. Західноєвропейський роман XVII століття між класицизмом і барокко