Народна драма «Вільгельм Телль», поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості
Мета: ознайомитися зі змістом драми Шіллера «Вільгельм Телль»; пояснити символічний сенс сцени на рютлі; продовжувати вчити учнів працювати в групах. Обладнання: картки із завданнями для групової роботи. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.
ХІД УРОКУ I. Актуалізація Знань «Порушена послідовність» — робота в групах — Порятунок Вільгельмом Теллем мисливця Баумгартена. — рада в рютлі.
— Убивство Баумгартеном намісника імператора. — Колективна, скріплена клятвою згода відстоювати
— роздмухування пожежі повстання кантоном Урі. II. Мотивація Навчальної Діяльності Учитель.
На території швейцарських кантонів точилась національно-визвольна боротьба. Шіллер поетизував цю боротьбу за національну незалежність і свободу особистості, закінчуючи свій твір трикратним повтором слова «свобода».
Як стверджує Б. Шалагінов, «ще до «гейдельберзьких» романтиків
Детальніше із зображенням одного епізоду такої боротьби ми ознайомимось на цьому уроці. III. Робота Над Темою Уроку 1. Повідомлення учня-«історика» Орієнтовний зміст повідомлення про швейцарські кантони Та про їх визвольну боротьбу Ядром Швейцарського союзу стали три гірські лісові кантони — Швіц, Урі, Унтервальден. З Хііі ст. вони володіли ключами від Сен-Готардського перевалу, який зв’язував італію з іншими країнами Європи.
Габсбурги мали в цих 3-х катонах своїх управителів — фогтів — і великі земельні володіння.
Місцеве населення зуміло відстояти свою незалежність. Великі міста цюріх і женева Стали центрами, з яких поширювалась реформація. 1291 року кантони Швіц, Урі, Унтервальден уклали між собою угоду про спільну боротьбу проти Габсбургів. інші області теж піднялись на боротьбу. 1332 року приєднався люцерн, 1351 — цюріх, 1352 — цуг і Гла-рус, 1353 — Берн, 1481 — Фріцбург, 1501 — Базель і Шафхаузен.
Зростала воєнна могутність Швейцарського союзу. армія була селянською.
У битві біля Нансу швейцарці разом з герцогом рене лотарінгським розгромили армію бургундського герцога Кар-ла Сміливого. У результаті Бургундське герцогство було ліквідовано. Після цього Швейцарський союз став фактично незалежним.
За політичним устроєм Швейцарський союз був конфедерацією, тобто не мав постійних органів центральної влади.
Загальні справи вирішувались на з’їздах кантонів — ландтагах. Були союзні землі, приєднані до кантонів на основі договорів. Вони не мали представництва в ландтазі.
Усі кантони за рівнем економічного розвитку можна поділити на дві групи — лісові й сільськогосподарські. Більша частина селян тут викуплялась із залежності. Феодальні відносини зберігались лише в церковних землях.
Провідною галуззю було тваринництво.
Продукція — шерсть, шкіра, масло, сир — збувалась у міські кантони, а також в італію і Німеччину. Пасовиська і ліси були в общинному користуванні. а хліб завозився з Німеччини через Базель і цюріх. Кантони були різними, і об’єднала їх боротьба проти Габсбургів.
Міські кантони хотіли підкорити собі лісові. Конфедерація була й мовно розділена — на французьку і німецьку.
Система найманства дозволяла видаляти із країни невдоволених. Запис у зошити Історична основа твору Швейцарський союз
— 1291 р.- угода про боротьбу проти Габсбургів — селянська армія — 1477 р.- битва біля Нансу — поразка армії Бургундського герцога Карла Сміливого І Незалежність Швейцарського союзу 2. Поетизація в драмі «Вільгельм Телль» боротьби за національну незалежність і свободу особистості робота в 5 групах. Час на підготовку повідомлення — 10 хв. Завдання для групи 1 Підготувати повідомлення про раду в рютлі. Повідомлення підкріпити цитатами із тексту.
Очікувана відповідь На раді в рютлі Штауффахер оголошує, що всі швейцарці «роду одного й однієї крові», з єдиної походять вітчизни.
Коли десяток північних жителів Німеччини прийшли в південні місця, де й поселились серед «оцих лісів і гір високих», утворився Швіц, а потім інші швейцарські кантони. Селяни наголошують на тому, що вони вільні. Вони ніколи «колін перед князями не вклоняли. і щит імперій обрали вільно».
Оскільки предки не могли «обійтись без влади», «все ж імператора ушанували — Країн німецьких пана й італійських». і з цим німецьким імператором, за його покликом брали участь у військових походах. Та рабами вони не були ніколи. Головою зборів став ітель редінг, представник від Швіцу.
Крім нього серед присутніх були також Конрад Гунн та Ганс Мауер. Усі присутні постановили відстоювати свою свободу, скріпили рішення клятвою, що не потерплять насильства від австрії: І зносить від слуги чужого те, До чого й імператор не примусив… Завдання для групи 2 Підготувати повідомлення про Штауффахера як одного із головних організаторів демократичного об’єднання кантонів. Повідомлення підкріпити цитатами із тексту.
Очікувана відповідь Вернер Штауффахер — гідний спадкоємець переконань свого тестя іберга, який був осередком швіцьких селян, розмірковував «про благо батьківщини», збирав старійшин роду і читав їм пергаменти — «імперські грамоти, що давали вільності швейцарцям». Після того, як ландфогт Геслер додумався дати розпорядження, щоб вільні швейцарці вклонялися його австрійському капелюху, прикріпленому на жердині до стовпа, Штауффахер закликав «ганьбу ярма нового не терпіти».
Він — справжній патріот народу, знає, що «обов’язок всіх вільних громадян — державу, свій народ обороняти». Вернер стає одним із головних організаторів демократичного об’єднання кантонів, ватажком національно-визвольного руху проти «насильства тиранії» австрії та її ландфогтів. Штауффахер не героїчної натури, але він закликає до збройної боротьби проти національного поневолення.
Громадянин і демократ, він робить висновок, що в час, коли «стає людина вовком для людини», просто необхідно взятися за меч: Ми вправі вище благо від насильства Оборонять. Повстаньмо за вітчизну, За наших жон і за дітей повстаньмо!
Завдання для групи 3 Підготувати повідомлення про Вінкельріда та його пораду розпочати повстання на різдво. Повідомлення підкріпити цитатами із тексту. Очікувана відповідь Селяни трьох кантонів заприсяглися дружно виступити проти ландфогтів та їхніх слуг.
Інформацію про збори та їхнє рішення вони тримали в суворій таємниці. Представник Унтервальдена Він-кельрід порадив розпочати повстання на різдво, коли легше буде пробратися в ландфогтські землі й захопити їх. З такою пропозицією погодились усі. Штауффахер попередив: Терпіть!
Нехай росте вина тиранів, але настане день, і борг загальний Ми з особистим сплатимо їм зразу…
…Той шкоду справі спільній учинив, Хто не журивсь, крім себе, ні про кого. Завдання для групи 4 Підготувати повідомлення про зав’язку сюжету. Повідомлення підкріпити цитатами із тексту. Очікувана відповідь На самому початку твору селянин Баумгартен убив сокирою намісника імператора за те, що той почав чіплятись до його дружини. але після цієї спроби захистити честь родини та свою власну йому довелось утікати з дому.
Мельхталь також вступив у сутичку з ландфогтом, побивши його слугу, який хотів «волів чудових пару» забрати з наказу ланд-фогта.
За цей вчинок ландфогт виколов очі його батькові, чим тільки посилив ненависть до себе та готовність до боротьби за волю. Своє прагнення до протесту Мельхталь пояснює так: І навіть віл, слухняний наш челядник, Розлючений, могутнім рогом б’є І ворога під хмари підкидає. Він вносить пропозицію прийняти закон: Так, хто порадить австрії піддатись, Хай буде прав позбавлений і шани… Завдання для групи 5 Підготувати повідомлення про силу патріотизму трудової людини в драмі. Повідомлення підкріпити цитатами із тексту.
Очікувана відповідь За закон, запропонований Мельхталем, проголосували навіть монастирські селяни з Унтервальдена.
Вони запевнили, що також «свій край готові захищати». У цьому єднанні проявилась сила патріотизму трудової людини. Селяни із Унтервальдена готові з боєм взяти замки розберга та Сарнера раніше, ніж туди прибуде з військом сам імператор.
IV. Рефлексія 1. Запитання до класу — Що вам відомо про тестя Штауффахера, іберга? — Чому Штауффахер закликав «ганьбу ярма нового» не терпіти?
— Чому повстання було призначене саме на різдво? — Чому Баумгартен утік з дому? — Як ландфогт покарав Мельхталя за його вчинок?
Що це був за вчинок? — Що стало причиною зібрання ради в рютлі? — Символом чого стала рада в рютлі? 2.
Підсумок Сцена на рютлі має символічне значення: швейцарці різних кантонів об’єднуються для боротьби за незалежність своєї батьківщини. (Висновок учні записують у зошити.
) V. Домашнє Завдання Перечитати 3-тю дію драми; характеризувати образи Вільгель-ма Телля та Геслера; для їхньої характеристики підібрати цитати із твору; скласти кросворди.
Народна драма «Вільгельм Телль», поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості