Творчі методи

БАРОКО :

— полемічна література ;

— «Низькі» комедійно-гумористичні жанри (шкільна драма, різдвяні й великодні вірші-травестії;

— Риторична проза

— Епіграматична поезія ;

— Ораторська проза ;

— Емблематична література — ;

— Історико — мемуарна проза ( риси «театральності», Самійло Величко, «Історія Русів»;

— Пісенно — інтимна барочна лірика ;

КЛАСИЦИЗМ:

— Поеми — великі віршовані твори з розповідним або ліричним сюжетом ( » Енеїда » І. П. Котляревського

Байки — короткі оповідання у віршах або прозі з прямо висловленою мораллю, повчанням ;

— Ода — вірші хвалебного змісту на честь видатних осіб чи подій ;

— Сатира — викривальний жанр лірики ;

— Трагедія — практично не розвинулась;

— Інтермедії — «коротка дія, вигадана або справжня, що орзігрується між актами комедії і трагедії, складається із слів, предметів і осіб веселих);

— Комічна опера — ;

— Драма — Г. Квітка-Основ’яненко;

— Комедія — «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка.

ПРОСВІТИТЕЛЬСЬКИЙ РЕАЛІЗМ:

Уперше просвітительський

реалізм з’вляється у середині ХVІІІ ст. у творчості Г. Сковороди, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки.

СЕНТИМЕНТАЛІЗМ:

Для нього характерно — намагання показати особистість в рухах душі, думках, почуттях, прагненнях;культ почуття, культ природи. ;

РОМАНТИЗМ:

— Епос-Т. Г. Шевченко «Гайдамаки», «Причинна», П. Куліш «Чорна рада», М. Вовчок «Маруся»;

— Лірика-Т. Шевченко «Розрита могила», «Іржавець», С Руданський, А. Метлинський, П. Куліш, М. Петренко;

— Драма-М. Костомаров «Сава Чалий», Ю. Федькович «Довбуш». «Керманич», «Хмельницький», Є. Гребінка, П. Куліш.

РЕАЛІЗМ:

Полягає в правдивому, об’ктивному і всебічному відображенні дійсності.

— Просвітительський реалізм — І. П. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка — Основ’яненко, Є. Гребінка.

— Синкретичний реалізм — ранній Т. Шевченко, П. Куліш, М. Вовчок, М. Старицький.

— Використання традицій «Натуральної школи» — Є. Гребінка, Г. Квітка-Основ’яненко, М. Вовчок.

— Критичний реалізм — Т. Шевченко, П. Мирний, Л. Глібов, І. Франко, І. Карпенко-Карий, П. Грабовський.

— Соціалістичний реалізм — основоположник ММ. Горький.

МОДЕРНІЗМ:

— Неокласицизм — використання античних тем і сюжетів. П. Филипович, О. Бургардт, М. Драй-Хмара, М. Рильський.

— Неоромантизм — поєднання реалістичного і романтичного. О. Кобилянська, М. Вороний, М. Коцюбинський.

— Символізм — О. Олесь, М. Філянський, Г. Чупринка, М. Хвильовий, А. Головко.

— Футуризм — ритм нового життя. Ю. Яновський, М. Бажан, М. Семенко, О. Влизько.

— Імпресіонізм — витончене відтворення суб’єктивних вражень та спостережень без загиблення в їх суть. М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська, М. Рудницький, В. Чумак.

— Експресіонізм — Л. Курбас, М. Хвильовий, О. Довженко, В. Підмогильний, М. Бажан, Т. Осьмачка.




Творчі методи