Всемирность генія Пушкіна
Багато чого вражає в Пушкіні. Але, може бути, найбільше — його універсалізм. Універсалізм і у вузько літературному значенні цього слова, оскільки Пушкін охопив практично всі види й жанри сучасної йому словесності, перетворив у своїй творчості всі основні ідеї й теми художнього процесу своєї епохи.
Універсалізм і в загальнолюдському тлумаченні цього слова, тому що ми знаходимо в його спадщині багатомірний, всеосяжний зріз буття, що робить пушкінський мир теперішнього всесвіту Універсалізм цей тим більше вражає, що, на відміну від багатьох
Росії, що вміщала в себе чи не все — споконвіку російський початок і воістину вавилонське змішання народів, освіченість цивілізованої Європи й азіатську дикість, класичну культуру й екзотику Сходу. І все-таки дивно, як такий всеохоплюючий феномен міг з’явитися в цієї напівзлиденної, недоглянутої й, по вираженню Ф. Шаляпіна, загнаній країні, життя в якій часто навіває те, про що читаємо у вірші «Зимова дорога» : По дорозі зимової, нудної Трійка хортиця біжить, Дзвіночок однозвучний Утомливо гримить И далі:
Одна з розгадок пушкінського універсалізму — у вищій геніальності, в особливому дарунку, ниспосланном понад. Це усвідомлював і сам поет. З найбільшою виразністю — у символіці вірша «Пророк» . Тут дуже характерні початкові рядки: «Духовної жаждою млоїмо» — закладене природою в душу поета прагнення до осмислення происходящего навколо; «У пустелі похмурої я тягнувся» — це Ороссии. Духовної жаждою млоїмо, У пустелі похмурої я тягнувся — И шестикрилий серафим На роздоріжжі мені з’явився; Перстами легенями як сон Моїх зіниць торкнувся він: Отверзлися віщі зіниці, Як у переляканої орлиці Моїх вух торкнувся він, И їх наповнив шум і дзенькіт: И почув я неба содроганье, И горний ангелів поле, И гад морських підводний хід, И дольней лози прозябанье.
Таким чином, мова йде про те, що поет за допомогою вищих, незбагненних сил знайшов дарунок особливої сприйнятливості й всевідання: «И почув я неба содроганье» — загальні, світові катаклізми; «И горний ангелів поле» — божественний початок буття; «И гад морських підводний хід» — низинні сторони існування і його таємниця; «И дольней лози прозябанье» — повсякденний плин суєтного, повсякденної життя Здатність осягти геть усе з найбільшою повнотою розкрилася у двох самих капітальних створеннях Пушкіна — «Євгенії Онєгіні» і «Борисі Годунове». В.
Бєлінський назвав роман «Євгеній Онєгін» «енциклопедією російського життя». Н. Добролюбов розшифрував це докладніше: «У його роман поряд з «поезією» заюшила широким потоком і «проза» — життя як вона є, з усіма її фарбами й відтінками, зі святковими й повсякденними, патетичними й смішними, зворушливими й незначним, високими поетичними поривами й життєвим «строкатим сміттям». Додамо, що це насамперед роман про романтизм, що представлений тут у будь-яких іпостасях: романтична гедония, байронізм, палкість і захопленість, мрійність і сила почуттів. Але якщо «Євгеній Онєгін» увібрав у себе духовний і життєвий досвід головним чином верхніх шарів російського суспільства, то трагедія «Борис Годунов» у своїй множинній різноголосиці дає повну панораму загальнонаціонального буття, висвечивая нерозривні зв’язки «долі людської, долі народної» . Поет виявляє тут дарунок обрисувати словом будь-яку фігуру різноманітної людської ієрархії.
Будь те баба з дитиною: Ату! не плач, не плач; от бука, бука Тебе візьме! агу, агу!..
Не плач!.. Чернець-Бурлака Варлаам : — Коли я п’ю, так тверезих не люблю; ино справа пияцтво, а інше чванство; хочеш жити, як ми, ласкаво просимо — ні, так убирайся, провалюй…
Батько Пимон: Ще одне, останнє сказанье — И літопис кінчений моя, Виконаний борг, заповіданий від Бога Мені, грішному… Або Борис у його царственому обличчі : Про праведник!
Про мій батько державний! Воззри з небес на сльози вірних слуг И ниспошли тому, кого любив ти, Кого ти тут настільки дивно возвеличив, Священне на владу благословенье: Так правлю я в славі свій народ, Так буду благ і праведний, як ти Як бачимо, у кожного персонажа свій «догана», що відповідає його характеру й соціальному статусу
Всемирность генія Пушкіна