Задум і сюжет роману Тургенєва «Батьки й діти»

Задум роману. Суперечки про нього. Четвертий по рахунку роман Тургенєва «Батьки й діти» підбивав підсумок великому періоду у творчій діяльності письменника й відкривав разом стем нові перспективи художнього осмислення переломного етапу російського життя. Поява роману в пресі викликало небачені ще в історії російської літератури запеклі суперечки.

Причина цього — і сама напряженнейшая історична епоха, що відбилася в романі, і чудове вміння письменника виявити в російському житті зародження нових соціально-психологічних типів,

які ставали справжнім відкриттям для читачів Задум роману був підказаний ідейним розколом, що незадовго до цього відбувся в «Сучаснику». Тургенєв не міг не запам’ятати слова Добролюбова про його попередній роман — «Напередодні»: «…

Тепер кожний чекає, кожний сподівається, И діти тепер підростають, насичуючись надіями й мріями кращого майбутнього, а не привязиваясь насильно до трупа віджилого минулого». І основою нового роману Тургенєва став конфлікт між старим миром і демократичною молоддю, що представляє новий мир, що тільки ще складався в процесі заперечення всього колишнього життя

Суперечки про роман були зосереджені насамперед навколо Базарова. Критик «Сучасника» М.

А. Антонович сприйняв героя роману як наклеп на молоде покоління, як «карикатуру».

Д. И. Писарєв, навпроти, захоплено прийняв Базарова як представника разночинной інтелігенції. Рішення складної проблеми, пов’язаної із тлумаченням роману «Батьки й діти», залежить у чималому ступені від рішення двох питань: наскільки правдиво намальований Тургенєвим новий тип російського життя, втілений їм у Базарове, і яке авторське відношення до цього героєві




Задум і сюжет роману Тургенєва «Батьки й діти»