Лермонтов. «із Гете»
Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, його твором; з поняттям «епітет»; розвивати навички вдумливого й виразного читання поетичних творів, їх аналізу, вміння порівнювати й зіставляти, вирізняти художні прийоми й засоби; виховувати любов до природи, до художньої літератури, естетичні смаки. Обладнання: портрет письменника, збірки його творів; пейзажні картини. теорія літератури: ліричний вірш, образи, пейзаж, звукопис, епітет.
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності школярів
— Давньогрецького поета Алкмана,
«Щасливий той, хто розсудливо, без слів, проводить свій вік» .
II. Оголошення теми й мети уроку
III. Актуалізація опорних знань
1. Виразне
2. Висловлення своїх суджень про пейзажні поетичні замальовки, про роль краси природи в житті людини
3. Утворення логічних пар з вірша Алкмана «сплять усі верховини…»
4. Пошуково-дослідницьке завдання
Статичність або ж динамізм пейзажу у творі створюють дієслова. Випишіть усі дієслова з вірша Алкмана і з вірша Гете, зробіть висновок. Висновок.
Вірш Гете більш динамічний: у ньому більше дієслів, особливо тих, що означають рух, а не стан.
IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
1. слово вчителя
— Михайло Юрійович Лермонтов був дуже обдарованою й освіченою людиною. Він чудово малював, грав на скрипці, писав вірші. У нього було складне дитинство. До того ж йому самому судилося коротке життя.
Лермонтова часто порівнюють з яскравим метеоритом, який несподівано з’явився на небосхилі російської літератури і раптово зник, залишивши нащадкам свої чудові твори. Серед них — «із Гете»
2. Виразне читання вірша м. Лермонтова «із Гете» вчителем
У перекладі т. Масенка та мовою оригіналу
(Для тих, хто працює за підручником «Зарубіжна література» Є. Волощук:
ІЗ ГЕТЕ
Ген на верховини Темна ніч лягла; лагідні долини Вкрила свіжа мла; не курять дороги, листя не тремтить… Зможеш від тривоги Скоро й ти спочить! М. Лермонтов, переклад Т. Масенка
3. обмін враженнями про прочитане
Y чи сподобався вам вірш? чим саме? y чим схожий цей вірш на поезії Алкмана й Гете, чим відрізняється? y чи зберігається дух, настрій творів у цих трьох поезіях?
4. слово вчителя
— Для того щоб яскравіше описати предмет, поняття, явище, дати їм точну, образну характеристику, письменники вживають прикметники — художні означення, які називаються епітетами. Записи до літературознавчих словничків Епітет — це художнє означення.
— епітети слід відрізняти від звичайних прикметників — означень, які просто характеризують предмет, вказуючи на його форму,
Розмір, колір, матеріал або властивість. наприклад, м’яка — звичайний прикметник-означення, а м’яке — епітет;
Так само дорослий — дорослий ; хижі — хижі.
5. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру
Випишіть епітети та звичайні прикметники-означення з віршів Алкмана, Гете й Лермонтова, порівняйте їх, визначивши, чи додають вони творові нових відтінків значень.
Очікувані висновки
— Художні засоби у вірші Алкмана створюють трохи відсторонений від людини й страшнуватий, навіть дещо моторошний пейзаж.
— У вірші Гете епітетів мало, але нічний пейзаж більш лагідний завдяки зменшувально-пестливому слову «вітрець», словосполученню «пташиний грай» у значенні «пташині ігри, галас».
— У поезії лермонтова нічний пейзаж дихає величчю й лагідністю; тиша аж бринить. це враження створюється за допомогою подвійного заперечення. «Бажаний спокій, відпочинок такий близький!» — переконує нас автор.
6. слово вчителя
— нічний пейзаж, що постав з-під пера спочатку Алкмана, а потім Гете й Лермонтова, захопив ще одного російського поета — Інокентія Федоровича анненського. Тож для повноти враження прочитаємо й цей твір. (Для тих, хто працює за підручником «Зарубіжна література» Ю. і. Ковбасенка, л. В. Ковбасенко:
Над высью горной — Тишь. В листве, уж черной, не ощутишь ни дуновенья. В чаще затих полет…
О, подожди мгновенье — Тишь и тебя возьмет. И. Анненский)
7. слово вчителя
— Як ви, мабуть, помітили, спільними образами для всіх віршів, з якими ми познайомилися, є образ тиші, спокою, величних гірських вершин. Природа, ніби жива істота, спить, тремтить, ля гає спати. Такий прийом «олюднення» називається персоніфікацією. Записи до літературознавчих словничків Персоніфікація — уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям. це один із видів МетаФори. V. Закріплення знань, умінь та навичок
У відомого російського поета В. Жуковського є казка «Спляча красуня». Ось як там описується сон царя Матвія і його царства:
«Возвращаясь во дворец, На крыльце ее отец Пошатнулся, и зевнул, И с царицею заснул; Свита вся за ними спит; Стража царская стоит Под ружьем в глубоком сне, И на спящем спит коне Перед ней хорунжий сам; Неподвижно по стенам Мухи сонные сидят; У ворот собаки спят; В стойлах головы склонив, ПЫШНЫ гривы опустив, Кони корму не едят,- Кони сном глубоким спят. И огонь, обгятый сном, Не пылает, не горит, Сонным пламенем стоит; И не тронется над ним, Сбившись клубом, сонный дым; И окрестность со дворцом Вся обнята мертвым сном».
— Чим відрізняється цей сон від того, який зображений у віршах Алкмана, Гете, Лєрмонтова, Анненського?
VI. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати, аналізувати вірш М. Лєрмонтова «Із Гете», вивчити напам’ять ; зробити ілюстрації.
VII. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа «мікрофон»
Продовжте фразу.
Поезія для мене… Найбільше мені сподобалося… Мені хотілося б…
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)Лермонтов. «із Гете»