Г. Ібсен «Ляльковий Дім». Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі

Мета: допомогти учням глибше зрозуміти ідейно-художні особливості п’єси, її драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії; розвивати аналітичне мислення, навички переказу драматичного твору, виділення ключових епізодів та їх коментування; виховувати шанобливе ставлення до жінки, повагу до людської гідності, до сім’ї. оснащення: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього. тип уроку: формування вмінь і навичок.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. німецький філософ а. Шопенгауер писав, що жінка

не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення — бути лише матір’ю та опорою чоловікові. а м. реріх вважав так: «Коли у домі важко, тоді звертаються до жінки. Коли більше не допомагають розрахунки та обчислення, коли ворожнеча та взаємне руйнування сягають межі, тоді кличуть жінку».

Хто з них більше має рацію, спробуємо розібратися на прикладі драми Г. Ібсена «ляльковий дім».

II. Оголошення теми та мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

Переказ II і III дій драми, виділення ключових епізодів та їх коментування. (Очікувані відповіді

II дія: після Різдва стоїть обідрана ялинка

— Нора розмовляє з нянею про її дітей і про своїх, яких не підпускає до себе — фру Лінне допомагає Норі привести до ладу маскарадний костюм — Нора про сить залишити Крогстада на посаді, чоловік відмовляє і говорить, що бере на його місце фру Лінне — Ранк зізнається Норі у своєму ко ханні до неї і розповідає про критичний стан свого здоров’я — приходить Крогстад і погрожує Норі — Нора ніяк не може допомогти, тоді Крогстад опускає листа в поштову скриньку; фру Лінне іде погово рити із колись закоханим у неї Крогстадом, щоб той забрав свого ли ста — Нора затримує чоловіка, ніби просячи допомогти їй на репети ції — Крістіна повертається ні з чим, бо Крогстад поїхав за місто. III дія: фру Лінне умовляє Крогстада поєднати їхні долі — Нора в істериці — Крістіна умовляє Нору зізнатися в усьому, та відмовляється — Хельмер хоче прочитати листи і бачить, що біля поштової скриньки хтось порався — Хельмер читає листа і кри чить на Нору, соромить її, переймається за свою репутацію — при носять листа від Хельмера, який повертає боргові зобов’язання Нори — Хельмер пропонує помиритися, все забути — Нора серйоз но розмовляє з Хельмером і говорить про своє рішення піти від ньо го — вона не може жити із чоловіком, який вважає жінку за ляльку та не може поступитися честю заради неї — Нора йде, грюкнув ши дверима і звільнивши чоловіка від усіх зобов’язань щодо себе.) IV. Формування вмінь і навичок

1. евристична бесіда

— чому, на ваш погляд, автор наводить таку деталь: «В кутку, біля піаніно стоїть обібрана, обтріпана, з обгорілими свічками ялина»,- коли в домі у нори завжди гарно, затишно?

— Про що свідчать такі деталі й характеристики Хельмера: «Тор-вальд великий майстер влаштовувати все витончено й красиво»; «Хельмер учить дружину танцювати тарантелу й мріє про її успіх на вечірці у консула»?

— чи правда те, що говорить Хельмер дружині: «…Повір, у мене вистачить і мужності, і сили. Побачиш, я така людина, яка може все взяти на себе».

Як нора пояснює хворобу лікаря ранка?

Š Що задумала нора, почувши погрози Крогстада й думки чоловіка щодо нечесності?

Š чому подруга фру лінне радила норі розповісти все чоловікові, але не завадила Крогстадові передати Хельмерові листа зі звинуваченнями на адресу нори?

Š чи справді Хельмер є такою чесною людиною?

Š як розкривається Хельмер у таких словах і наскільки вони, на ваш погляд, щирі: «Ти любила мене, як дружина повинна любити чоловіка. Ти не змогла тільки гарненько розібратися у засобах. але, певне, ти гадаєш, що я менше любитиму тебе через те, що ти не здібна діяти самостійно? ні-ні, сміло зіприся на мене, я буду тобі порадником, керівником. я не був би мужчиною, якби саме ця жіноча безпорадність не робила тебе вдвоє милішою в моїх очах. Ти не думай більше про ті різкі слова, які вирвались у мене у хвилину першого переляку, коли мені здалося, що все навколо мене рушиться. я простив тобі, норо.

Клянусь тобі, я простив тобі».

2. слово вчителя

— Серйозні, видатні драматурги-новатори наприкінці ХІХ ст., одним з яких і був Г. Ібсен, виступали з різким запереченням «добре зроблених п’єс», де головне — закручена інтрига, легко впізнавані, чорно-білі постаті персонажів, стрімкий діалог, багато сліз, сміху, бурхливих пристрастей. Драматичний конфлікт знаходився здебільшого в площині людина — суспільство, дійсність — фантазія, мрія, уява та ін.

У драматичних творах нового типу акцент із зовнішньої дії переноситься на внутрішню: на сцені, у звичному для театру сенсі, майже «нічого не відбувається»; герої майже нерухомі, просто йде розмова, думка протистоїть думці, головним же є напруження внутрішнє, непомітне оку глядача; зазвичай

Конфлікт драми Ібсена зав’язується ще до того, як починається власне її дія ; «нові драми» мають відкритий фінал, тобто після закінчення п’єси достеменно невідомо, як саме розв’яжеться конфлікт.

Примітка. Останній абзац учні записують у зошити.

V. Домашнє завдання

Навчитися характеризувати особливості конфлікту п’єси. Підготуватися до літературного диктанту за п’єсою Г. Ібсена «ляльковий дім».

VI. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «мікрофон»

Закінчіть речення:

— Фінал п’єси для мене…

— нора мені здалася…

— мене вразило…




Г. Ібсен «Ляльковий Дім». Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі